За допомогою нового методу, заснованого на використанні кінцевих різниць тільки за часом [12], вирішено динамічне завдання про пружний порожнистий циліндр, поверхні якого навантажені силами довільно. Чисельні розрахунки концентрації напруги залежно від часу вироблені для порожнистих циліндрів різної товщини у разі ударного навантаження. Випробувано метод на завданні про круговий отвір в нескінченному тілі, яке знаходиться під дією ударного навантаження зі всієї поверхні.

Узагальнений розроблений раніше енергетичний підхід для визначення залишкового ресурсу елементів конструкцій при двовісному навантаженні. На цій основі побудована математична модель для визначення періоду докритичного зростання втомної тріщини в пластині при її двовісному циклічному навантаженні. За допомогою цієї моделі проаналізований вплив параметрів двовісного циклічного навантаження на період докритичного зростання втомної тріщини.

Здійснений огляд робіт по КІН для краєвої пологої тріщини в пружній напівплощині під дією що переміщається уздовж її межі герцевского навантаження. Отримані методом сингулярних інтегральних рівнянь числові дані для КІН порівняні з результатами інших авторів. Вони краще всього узгоджуються з результатами Кіра і Бауера, отриманими дислокаційним підходом, і задовільно – з результатами, знайденими методом кінцевих елементів.

Вирішено завдання про визначення напруженого стану поблизу кругового жорсткого тонкого включення в необмеженій пружній матриці. Матриця коливається під дією на центр включення гармонійної сили. Одна із сторін включення зчеплена з матрицею, а інша, гладка, відшарувалася. Переміщення в матриці представлені розривним вирішенням рівнянь Ламі, що дало можливість звести краєве завдання до системи сингулярних інтегральних рівнянь щодо функцій, пов'язаних з скачками переміщень і напруги на включенні. Ця система вирішена методом коллокацій з використанням спеціальних квадратурних формул для сингулярних інтегралів. Концентрація напруги різко зростає при певній частоті навантаження.

Описана методика моделювання структурної неоднорідності матеріалу методом кінцевих елементів. Матеріал розглядали як композит, що складається з матриці пружнопластичності і крихких включень (дісперсоідів). У основі кінцево-елементній моделі – експериментальні дані про щільність включень і їх геометричних розмірів. Запропонована кінцево-елементна модель задовільно описує стрибкоподібну деформацію сплаву Амг6.

На підставі результатів дослідження структури, механічних властивостей і мікромеханізму руйнування литих сплавів системи Ti–Si показано, що перспективними для розробки жароміцних титанових сплавів, що мають задовільну пластичність при нормальній температурі, є композиції із змістом кремнію не більше 2 mass.%.

Отримано наближене ефективне рішення задачі про нестаціонарну концентрацію напруги біля сферичної тріщини, розташованої усередині конічного валу, при дії на його торець ударної дотичної напруги. Для її вирішення запропонований підхід, що базується на дискретизації завдання за часом за допомогою різницевої схеми. На основі методу інтегральних перетворень завдання зведене до інтегрального рівняння щодо невідомого стрибка зсувів на тріщині. Це рівняння вирішене за допомогою методу ортогональних многочленів. Отримана формула вирішена для КІН.

Досліджений вплив розрідження кисневмісного середовища (0,001. 10 Ра) на формування оксинітрідів на поверхні титана Вт1-0 і його сплавів От4, ПТ-7М, Вт20 і Вт6с при модифікуванні нітриду, сформованого в середовищі молекулярного азоту при температурі 850С. При збільшенні розрідження від 10 до 0,001 Ра зародження оксинітрідів титану інтенсивніше. Показано, що поверхнева мікротвердість збільшується після оксинітрування порівняно з азотуванням, а глибина зміцненого шару визначається ізотермічною витримкою в азоті.

Введено поняття випадкового поля дифузійного типу і визначена його однорідність. Розглянуті ергодічні і квазоергодічні поля і отримані умови, необхідні для введення фізично малого репрезентативного елементу тіла, і умови заміни усереднювання по ансамблю усереднюванням за об'ємом. Досліджені статистично однорідні випадкові поля дифузійного типу і визначений ефективний радіус кореляції. Записані спектральні розкладання випадкових дифузійних полів і показано, що для однорідного випадкового поля спектральні амплітуди дельта- корельовані по щільності.

На основі аналізу особливостей фізико-хімічних реакцій, що приводять до локального руйнування поверхні пасивних металів, зроблений вивід про неможливість побудови адекватної кінетичної моделі її еволюції. Запропоновано для моделювання процесів формоутворення поверхні схильних до пасивації металів використовувати формалізацію дискретних станів з подальшим аналізом динаміки. Побудована імітаційна модель трансформації морфології електрохімічний активній поверхні під впливом поляризації імпульсним струмом, запропонована схема технологічного процесу і кількісний критерій завершення обробки.

Імовірнісні методи механіки руйнування застосовані для оцінювання цілісності елементів конструкцій з тріщинами при статичному і циклічному навантаженнях. Розглянутий приклад використання обчислювальної процедури для оцінювання цілісності труби із спіральною тріщиною при статичному навантаженні. Оцінений розподіл втомної довговічності плоских зразків з поверхневою тріщиною, виготовлених із сталі 15Х2МФА при циклічному вигині.

Запропонований метод визначення характерних розмірів зони передруйнування при квазікрихкому руйнуванні поперечним вигином сталевих балочних зразків з надрізом.

Досліджено механічні та корозійно-механічні властивості, поведінку водню в сталі Х52 у вихідному стані і після 30-річної експлуатації. Виявлено, що тривала експлуатація магістральних газопроводів з цієї сталі супроводжується деградацією металу в об’ємі стінки труби. Це проявляється, у першу чергу, в зменшенні ударної в’язкості, відносного звужуння ?, в’язкості руйнування та опору корозійному роз-тріскуванню. Показано, що особливістю експлуатаційного окрихчування металу є дві аномалії в його механічній поведінці: опір крихкому руйнуванню знижується одночасно з падінням твердості, а змен-шення ? супроводжується ростом відносного видовження. Характеристики опору росту тріщини особливо чутливі до експлуатаційної деградації металу. Виявлення деградації більш ефективне за дії окрихчувальних чинників таких, як жорсткіший напружено-деформований стан, понижена температура випроб або корозійні середовища. Деградує, в основному, нижня ділянка експлуатованої труби, що спричинено негативним впливом водню, який надходить у метал з транспортованого середовища. Висунута гіпотеза про мікропошкоджуваність експлуатованої сталі як основний чинник деградації труб після тривалої експлуатації, з якою узгоджуються результати досліджень водневої проникності та температурні залежності екстракції водню з металу різного стану.

Виплавляли п’ять типів сплавів системи Al–Zn–Cu–Mg–Zr з додатком 0,0; 0,1; 0,2; 0,3; 0,5 (mass. %) скандію. Його вплив на мікроструктуру сплавів, їх механічні властивості вивчали з допомогою оптичного трансмісійного та сканівного електронних мікроскопів. Незначна кількість Sc сприяла утворенню частинок Al3(Sc, Zr), які ефективно очищали мікроструктуру, сповільнювали і зберігали рекристалізацію, закріпляли дислокації і підструктури. Міцність сплаву поліпшувалася за високої пластичності. Встановлено, що сплави з 0,21% Sc мають оптимальні властивості після витримки у розчині впродовж 40 min при 475С та старінні протягом 24 h при 120С. Міцність зростала, в основному, завдяки дисперсному твердінню та мікроструктурному зміцненню частинками Al3(Sc, Zr).

Виявлена відмінність в корозійній і електрохімічній поведінці сталі Ст3сп різних ділянок нафтосховища в підтоварній воді різних нафтопереробних заводів залежно від їх попереднього контакту з робочим середовищем різної агресивності. Унаслідок тривалого контакту сталі з агресивним експлуатаційним середовищем (підтоварною або конденсуючою водою) істотно знижується її корозійна стійкість. Встановлено, що середовище з межею розділу фаз нафта-вода є найбільш корозійно- агресивною, а найменш – нафто-водна емульсія. Інтенсивність протікання електрохімічних процесів вище на сталі тих ділянок нафтосховища, які контактували з підтоварною або конденсуючою водою, ніж що контактували з нафтою. Найменш мінералізована підтоварна вода є і найменш корозійно-агресивною.

---

---

---

---

---

---

---

---

---

---

---