За результатами випроб на статичну та корозійно-статичну тріщиностійкість виявлено, за яких умов може виникнути міжзеренне руйнування, зумовлене водневим окрихченням маловуглецевої корпусної сталі для посудин під тиском. Зразки вирізали із зони термічного впливу під наплавленим антикорозійним шаром і з основного металу, суміжного з цією зоною. Випробовували після попереднього електролітичного наводнювання і за умов наводнювання під час випроб. Виявили суттєвий вплив водню на корозійно-статичну тріщиностійкість металу з обох зон. За температури випроб 120?С водень сприяє реалізації в’язкого, але низькоенергоємного руйнування за механізмом крізьзеренного зсуву. За кімнатної температури субкритичний ріст тріщини під дією водню відбувається за крихким механізмом у вигляді суміші між- та крізьзеренного руйнування.

Розглянуто проблему розтріскування металу (освіта блістерів) у нафтогазовому обладнанні. Проаналізовано причини утворення зародків водневих блістерів і на цій основі розроблено розрахункову модель росту водневих блістерів з урахуванням електролітичного наводорожіванія поверхні металу, дифузії водню всередину металу та його накопичення у внутрішніх мікродефектах. Наведено приклад розрахунку кінетики росту кругового блістера під дією водню, який проникає в метал під час корозії в середовищі вологого сірководню, в маловуглецевих і низьколегованих сталях.

Обробка карбідом кремнію, створюючи тонкий пластично деформований шар, суттєво підвищує тривкість до водню в області кімнатної температури. Найчастіше для захисту металу від негативного впливу водню застосовують покриви на срібній або мідній основі.

Досліджено водородопроніцаемость реакторних сталей 10Х9ВФА і 12Х18Н10Т в початковому стані і зі зварними швами, а також вплив на неї оксидування і протонного опромінення. Показано, що протони опромінення оксидований зразків підвищує їх термостабільність і протидіє прониканню водню. Для визначення внеску зварного шва в розчинність водню вперше використаний комбінований підхід - коефіцієнт дифузії водню в зварному шві визначений по зміні електроопору при наводорожіваніі, а водородопроніцаемость зварного з'єднання - за співвідношенням площ основного металу і зварного шва. Показано, що сформовані на поверхні досліджуваних сталей оксидні плівки зі структурою хромистої шпінелі зменшують їх водородопроніцаемость на 1,5-2 порядку.

На прикладі системи вуглецева сталь-мінеральна змащення показано, що при кавітації можливе виділення водню і, відповідно, наводорожіваніе металевої поверхні. Це обумовлює окрихчення поверхні сталі, що фрактографіческі проявляється в зниженні енергоємності ерозійно-кавітаційного руйнування.

На основі нейтронографіческіх досліджень встановлено, що температура виділення водню під час термодесорбціі з певних пустот металевої матриці залежить не тільки від типу їх огранювання, але і від ряду інших структурних факторів, серед яких важливими є розмір порожнечі і короткі відстані Н ... Н.

За допомогою параметрів сигналів магнітопружному акустичної емісії оцінено вплив водню на зміну потужності стрибків Баркгаузена у феромагнетику. Випробувано два різних типи матеріалів - нікель і сталь. Концентрацію водню в обсязі зразків розраховували методом кінцевих елементів з рівнянь, отриманих на основі законів Фіка. Показано, що наводорожіваніе по-різному впливає на зміну параметрів сигналів магнітопружному акустичної емісії, а отже, і на потужність стрибків Баркгаузена, викликаних зовнішнім магнітним полем.

Створено нову експериментальну установку і відпрацьовано методику дослідження водневопружної деформації паладієвої пластини під час односторонньої дії на неї водню. Отримано тимчасову залежність водневопружної деформації заздалегідь ненасиченої, рівномірно насиченої до концентрації n = H/Pd = 0,028 (ΔР = 0,13 МРа) і під час дегазації паладієвої пластини, рівномірно насиченої до концентрації n = H/Pd = 0,052 (ΔР = 0,24 МРа) при Т = 200°С. Встановлено, що спостережувана водневопружна деформація пластини повністю оборотна.

Методом сингулярних інтегральних рівнянь розглянуто задачу про визначення коефіцієнтів інтенсивності напружень для системи тріщин, що виходять з вершини закругленого нескінченного вирізу, під дією симетричного навантаження. Числові результати отримано для двох випадків: одна або дві симетричні тріщини однакової довжини. Проаналізовано вплив радіуса закруглення вершини вирізу та його кута розхилу на коефіцієнти інтенсивності напружень. Отримані розв’язки можна розглядати як асимптотичні для скінченних областей з глибокими вирізами.

Розв'язано задачу визначення в тривимірній постановці напружено-деформованого стану (НДС) ізотропної пружною пластини, ослабленою круговим отвором. Запропоновано аналітично-числовий метод для розв'язання тривимірних задач теорії пружності. Вектор переміщень виражений через три незалежні гармонійні функції. Спектральне подання обуреного ПДВ отримано у вигляді ряду за власними неортогональної функцій. Коефіцієнти ряду визначені з вимоги найбільш точного задоволення граничних умов на поверхні отвори. Наведено оцінку похибки задоволення граничних умов. Дан чисельний аналіз розподілу напружень в залежності від коефіцієнта Пуассона і радіусу отвори.

Розглянуто різні варіанти заповнення тріщиноподібні дефекту ін'єкційним матеріалом. На основі чисельного розв'язання задач про часткове заповненні тріщиноподібні дефекту в тілі визначені коефіцієнти інтенсивності напружень для різних схем заповнення, параметрів жорсткості ін'єкційного матеріалу після затвердіння і геометрії дефекту. Встановлено, при якою схемою часткового заповнення тріщини ін'єкційним матеріалом досягається максимальне зміцнення тіла.