Новини
26 травня 2021 року відбулася сесія Загальних зборів НАН України, під час якої було обрано дійсних членів (академіків) і членів-кореспондентів НАН України. До нинішніх виборів Президія НАН України, з урахуванням положення Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо граничної чисельності членів Національної академії наук України у 200 академіків і 400 членів-кореспондентів, оголосила 33 вакансії академіків і 76 вакансій членів-кореспондентів з 97-ми спеціальностей. За підсумками таємного голосування обрано 30 академіків, 73 члени-кореспонденти та 27 іноземних членів НАН України.
По Відділенню фізико-технічних проблем матеріалознавства НАН України серед інших членів-кореспондентів від нашого Інституту обрано завідувача відділу «Водневих технологій та матеріалів альтернативної енергетики», д.х.н., професора Завалія Ігора Юліяновича та провідного наукового співробітника відділу «Теорії хвильових процесів та оптичних систем діагностики», д.т.н., професора Муравського Леоніда Ігоровича.
Вітаємо і щиро зичимо Вам Ігоре Юліяновичу та Леоніде Ігоровичу подальших наукових і творчих звершень, підтримки однодумців і вдячних учнів!
Вітаємо провідного наукового співробітника відділу діагностики корозійно-водневої деградації матеріалів, д.т.н., професора Григорія Миколайовича НИКИФОРЧИНА з присвоєнням почесного звання «ЗАСЛУЖЕНИЙ ДІЯЧ НАУКИ І ТЕХНІКИ УКРАЇНИ» за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного потенціалу України, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм
Бажаємо подальших професійних успіхів, наукових досягнень та звершень!
В рамках робочого візиту проведено низку зустрічей з провідними науковцями та керівниками установ, де було обговорено основні питання перспектив розвитку науки та освіти.
Ситуація з молодими кадрами в Академії не найкраща. На кінець минулого року в наукових установах НАНУ працювало трохи більше двох тисяч молодих учених, що на 9% менше, ніж у 2019-му. Майже половина їх мають ступінь кандидата наук. І процес зменшення чисельності академічної молоді, на жаль, триває.
«Щоб привабити талановитих молодих людей у науку, потрібна передусім добра зарплата. По-друге, потрібні належні умови праці, які забезпечують професійний розвиток фахівця. Фізики-теоретики, як раніше жартували, можуть обійтись і ручкою та папером. Правда, життя не стоїть на місці, і вже навіть їм потрібні бодай персональний комп’ютер та доступ до наукових публікацій. А що вже казати про експериментаторів. Якщо ми не хочемо пасти задніх у провідних напрямах досліджень, мусимо оновлювати парк наукових приладів, закуповувати витратні матеріали тощо. Належні умови праці передбачають також співпрацю та обмін досвідом із іноземними колегами, участь у престижних конференціях, змагання за міжнародні гранти, стажування за кордоном. І, звісно, найелементарніше, але не менш важливе: кваліфіковані кадри повинні працювати у приміщеннях, забезпечених усіма умовами та комунікаціями. І, по-третє, молодих науковців (певна річ, не тільки молодих) потрібно забезпечити службовим житлом. На це все Академія й орієнтується, підтримуючи вже наявні та започатковуючи нові механізми сприяння молодим ученим» – наголошував у своєму інтерв’ю для ресурсу https://zn.ua/ukr Президент НАНУ Анатолій Загородній.
Проблемам залучення і закріплення талановитих молодих дослідників у науці, а також необхідність оновлення обладнання для проведення наукових досліджень потрібно вирішувати на державному рівні.
Ці та низку інших питань, що виникають повсякчас не лише в наукових установах Західного регіону, а й загалом у Національній академії наук України обговорили за час візиту представники депутатського корпусу із провідними науковцями та керівництвом Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка, Інституту геології і геохімії горючих копалин та Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача.
Сподіваємось ця зустріч не остання і її результати матимуть продовження у рішеннях Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, що сприятимуть розвитку вітчизняної науки.
А вона (наука) в Україні таки є!
17 квітня у День довкілля лісівники Львівщини, природоохоронці, волонтери та громадські активісти долучились до благородної справи та садили молоді дерева у рамках Акції Державного агентства лісових ресурсів України «Створюємо ліси разом» та проєкту «Озеленення України» спільно з ГО «Добро.Дій».
Молоді науковці Фізико-механічного інституту разом з іншими активістами долучилася до цього масштабної проєкту. Близько 30-и волонтерів (і наші молоді науковці на чолі з ученим секретарем Інституту в цьому числі) озеленювали ліс поблизу Великих Мостів на Львівщині.
Окрім цього, в межах згаданої акції, науковці Інституту внесли свій вклад в озеленення нашого міста, посадивши 30 саджанців молодих модрин на території ФМІ на вулиці Науковій.
- 
вересня 2021 у місті Львові відбудеться 
«Міжнародна конференція молодих науковців з матеріалознавства та інженерії поверхні»(International Young Scientists Conference on Material Science and Surface Engineering), організатором якої виступає Рада молодих науковців і спеціалістів Фізико-механічного інституту імені Г.В. Карпенка НАН України.
Метою цього заходу є підтримка молодих науковців і спеціалістів із наукових установ та закладів вищої освіти України для підвищення їхнього наукового рівня й для обміну ідеями та підходами, а також апробація нових наукових результатів, набуття досвіду публічного викладу і захисту основних положень роботи.
Програма конференції передбачає секційні усні виступи, онлайн та офлайн доповіді, що охоплюють такі напрями наукових досліджень:
- механіка руйнування та міцність матеріалів;
- захист матеріалів від корозії;
- сучасні проблеми матеріалознавства;
- інформаційні та діагностичні системи.
Для участі у конференції необхідно до 31 травня 2021 року зареєструватися та подати електронний варіант доповіді англійською мовою (реєстраційна форма).
Взірець оформлення тез доповіді.
Вебсторінка конференції: www.ipm.lviv.ua/msse2021/.
Робочі мови: 
англійська й 
українська.
Матеріали конференції буде надруковано у збірнику тез, також авторам буде рекомендовано підготувати статті до публікації в:
- журналі «Фізико-хімічна механіка матеріалів» (англійське видання «Materials Science», 2019 IF= 0.748);
- збірнику «Відбір і обробка інформації».