Page 73 - Zmist-n2-2015
P. 73

Ô³çèêî-õ³ì³÷íà ìåõàí³êà ìàòåð³àë³â. – 2015. – ¹ 2. – Physicochemical Mechanics of Materials






                  УДК 621.867:620.17:620.193
                                 КОРОЗІЙНО-ЦИКЛІЧНА ТРІЩИНОСТІЙКІСТЬ СТАЛІ
                                                            СТРІЛИ БУРТОУКЛАДНИКА
                                                          1                  2             3
                                          Л. К. ПОЛІЩУК  , Г. В. ХАРЧЕНКО  , О. І. ЗВІРКО
                                   1
                                    Вінницький національний технічний університет;
                                   2
                                    Національний університет “Львівська політехніка”;
                             3
                              Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України, Львів
                    Досліджено за високої асиметрії навантаження у модельному середовищі, що імітує
                    дощові опади в промислових регіонах, кінетику корозійно-втомного росту тріщин у
                    кутниковій сталі рами стріли буртоукладника після його тридцятилітньої експлуата-
                    ції. Для матеріалу у вихідному стані не виявлено впливу корозивного середовища на
                    швидкість росту тріщин, однак, воно інтенсивно пришвидшує руйнування в експлуа-
                    тованому,  особливо  всередині  ділянки  Періса  кінетичних  діаграм  руйнування.  На
                    припорогових їх ділянках можливе гальмування росту тріщини, що, ймовірно, по-
                    в’язано  з  корозійним  затупленням  її  вершини.  Встановлено,  що  фрактографічною
                    ознакою  експлуатаційної  деградації  металу  конструкції  є  специфічні  втомні  боро-
                    зенки на ділянці припорогового росту тріщин.
                    Ключові  слова:  профільна  сталь,  тривала  експлуатація,  корозивне  середовище,
                    втомний ріст тріщин, фрактографічний аналіз.
                      Ресурс  елементів  підіймально-транспортувальних  механізмів  залежить  від
                  опірності  матеріалу  втомному  руйнуванню,  тобто  зародженню  і  поширенню
                  втомних тріщин. З іншого боку, його тривала (десятки років) експлуатація може
                  спричинити  суттєву  деградацію  вихідних  фізико-механічних  властивостей,  які
                  визначають роботоздатність конструкцій [1–3]. Раніше [4], порівнюючи механіч-
                  ні властивості сталі кутників рамної конструкції тривало експлуатованого бурто-
                  укладника з вихідним станом металу, виявили, що міцність та пластичність істот-
                  но не змінилися, однак, погіршилася  ударна в’язкість металу, тобто його опір-
                  ність  крихкому  руйнуванню.  Тому  можна  очікувати,  що  експлуатаційна  дегра-
                  дація металу повинна негативно вплинути і на опір втомному руйнуванню. Вод-
                  ночас підіймально-транспортувальні механізми експлуатуються за дії корозивно-
                  агресивних  атмосферних  опадів,  які  можуть  пришвидшувати  їх  втомне  руйну-
                  вання.
                      Нижче досліджено вплив модельного корозивного середовища типу кислого
                  дощу на циклічну тріщиностійкість сталі стрілоподібної конструкції під час скла-
                  дування насипної сільськогосподарської продукції.
                      Особливості експериментальних методик. Досліджували сталь Ст3 кутника
                  45´45´5 mm рами експлуатованого 30 років буртоукладника марки БУМ-65М2Б3-К.
                  Визначали циклічну тріщиностійкість металу з елемента рами, на який практично
                  не діяли експлуатаційні навантаження (умовно вихідний стан), та з тієї її части-
                  ни, що зазнавала максимальних розтягувальних циклічних напружень, оскільки
                  поличка кутника мала менший момент опору проти робочого згинального момен-
                  ту. Механічні властивості за розтягу та ударна в’язкість відомі [4]. Плоскі зразки
                  розміром 4´18´140 mm деформували консольним згином на випробувальній ма-

                      Контактна особа: О. І. ЗВІРКО, e-mail: Petrushchak@ipm.lviv.ua
                                                                                          77
   68   69   70   71   72   73   74   75   76   77   78