Page 9 - Zmist-n2-2015
P. 9

сидної плівки Cr 2O 3 шпінель типу (MnCr) 2O 4 [7], а також наносять на поверхню
                  інтерконекта, яка контактує з катодом і перебуває в окиснювальному середовищі,
                  електропровідні покриви. Найпоширеніші – покриви на основі оксидів рідкіснозе-
                  мельних елементів типу La 2O 3, Nd 2O 3 і Y 2O 3 [5, 8], перовскитів типу LaMnCoO 3,
                  LaSrCoO 3, LaSrMnCoO 3, YСoMnO 3 [9], шпінелі типу MnCr 2O 4, MnCo 2O 4, CoCr 2O 4,
                  NiCr 2O 4 [8], а також комплексні покриви [10]. Ще одним їх недоліком з точки зо-
                  ру аерокосмічного і автомобілебудівного використання, є висока густина, що зу-
                  мовлює значну масу ТОПК.

                                                             Рис. 1. Схематичне зображення
                                                                   елементів ТОПК:
                                                               1 – інтерконект; 2 – катод;
                                                                3 – електроліт; 4 – анод;
                                                                  5 – анод-підкладка.
                                                          Fig. 1. Schematic view of solid-oxide fuel
                                                                   cells (SOFC) units:
                                                               1 – interconnect; 2 – cathode;
                                                          3 – electrolyte; 4 – anode; 5 – anode-support.
                      Крім вказаних, сьогодні як перспективний для виготовлення інтерконектів
                  розглядають новий клас матеріалів на основі МАХ-фаз [11–16] – складних кар-
                  бідних та нітридних сполук перехідних металів, які описують загальною форму-
                  лою M n+1AХ n, де n = 1÷3, М – перехідні метали; А – елементи А-груп (переважно
                  ІІІА та IVА) та Х – вуглець або азот. Їм властиві високі електро- та теплопровід-
                  ність, близький до керамік коефіцієнт термічного розширення, підвищена жорст-
                  кість у поєднанні з низькою густиною і краща тривкість до пошкодженості, які
                  зберігаються за високих температур, а також високі термотривкість та стійкість
                  до окиснення [12–16]. Однак поведінка матеріалів на основі МАХ-фази у техно-
                  логічних середовищах ТОПК вивчена недостатньо.
                      Мета роботи – дослідити вплив технологічних середовищ ТОПК на механіч-
                  ні  і  фізичні  властивості  матеріалів  на  основі  МАХ-фази  порівняно  з  відомими
                  феритними сталями.
                      Матеріали  і  методика  випробувань.  Використовували  сплав  Crofer JDA,
                  який  містить  (wt.%)  0,005 C;  22 Cr;    0,5 Mn;  0,1 Si;  0,08 Ті;  0,1 Al;  решта  –  Fe,
                  виготовлений у Дослідному Центрі Юліха  FZJ (Forschungszentrum Jülich)  у  Ні-
                  меччині, а також матеріали на основі МАХ-фази Ti 3AlC 2 [16], виготовлені в Інс-
                  титуті надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля НАН України.
                      Структурний  аналіз  виявив,  що  сплав  Crofer  JDA  складається  з  феритних
                  зерен розміром 50…200 µm і дисперсних включень карбонітриду титану (рис.2а).
                  Матеріал  на  основі  фази  Ti 3AlC 2,  отриманий  спіканням  суміші  порошків  TiC,
                  TiH 2 і Al у вакуумі (варіант № 1), містить 95 wt.% Ti 3AlC 2 і 5 wt.% TiC (рис. 2e).
                  Він  має  порувату  будову  (поруватість  22%)  [14],  де  переважають  зерна  фази
                  Ti 3AlC 2 (рис. 2b, e). Після гарячого пресування (варіант № 2) зерна істотно подріб-
                  нилися і зменшилися розміри пор (рис. 2c). Поруватість знизилась до 1%, а фазо-
                  вий склад став таким (wt.%): 89 Ti 3AlC 2; 6 TiC; 5 Al 2O 3. Додаткове легування ніо-
                  бієм  (3,5 wt.%)  (варіант  №  3)  сприяє  ще  більшому  подрібненню  структурних
                  елементів і зменшенню розмірів пор (рис. 2d). Фазовий склад цього матеріалу та-
                  кий (wt.%): 56  Ti 3AlC 2; 41 TiC; 2,6 Al 2O 3. Локальний спектральний аналіз засвід-
                  чив, що ніобій рівномірно розподілений в об’ємі матеріалу  і в рівній кількості
                  присутній у всіх його фазах.
                      Під час дослідження міцності матеріалів використовували гладкі призматич-
                  ні  зразки  розмірами  2,5´5´40 mm,  які  навантажували  за  схемою  триточкового

                  8
   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14