Page 133 - Zmist-n4-2015
P. 133

Методика  досліджень.  Структуру  в  рідкому  стані  досліджували  методом
                  високотемпературної рентгенівської дифрактометрії, який давав змогу отримува-
                  ти криві інтенсивності дифрагованого випромінювання за різних температур до
                  1600 K. Геометрія розміщення вхідної щілини рентгенівського променя, центра
                  камери і вхідної щілини лічильника відповідала схемі фокусування типу Брега–
                  Брентано [16]. Похибка вимірювання інтенсивності випромінювання – в межах
                  2…3%. Температуру вимірювали та підтримували з точністю ±2 K.
                      Отримані експериментальні кутові залежності інтенсивності дифрагованого
                  випромінювання виправляли на поляризацію, поглинання і аномальну дисперсію
                  [17].  Приведення  до  електронних  одиниць  здійснювали  за  допомогою  методу,
                  описаного раніше [18]. Виправлені і пронормовані криві інтенсивності викорис-
                  товували для розрахунку структурних факторів (СФ), парних кореляційних функ-
                  цій та функцій радіального розподілу атомів.
                      Результати експериментальних досліджень використали для отримання три-
                  вимірних  структурних  моделей  розплавів  оберненим  методом  Монте-Карло
                  (RMC) [19]. Використовуючи їх, розрахували парціальні структурні фактори та
                  парціальні парні кореляційні функції, а також отримали розподіл парціальних ко-
                  ординаційних чисел.
                      Результати та їх обговорення. На рис. 1 показані структурні фактори ев-
                  тектики Al 0,88Si 0,12 та сплавів (Al 0,88Si 0,12) 1–xNi x за температур на 5 K вищих темпе-
                  ратури плавлення. З рисунка видно, що другий максимум СФ евтектики розщеп-
                  лений на два підмаксимуми. Як свідчить зміна профілю СФ евтектики, за підви-
                  щення  температури  збільшується  розчинність  Si  в  Al  і  при  1000  K  в  розплаві
                  формується статистичний розподіл атомів.

                                                        Рис. 1. Структурні фактори для розплавів
                                                            (Al 0,88 Si 0,12 ) 1–x Ni x : 1 – Al 0,88 Si 0,12 ;
                                                               2 – (Al 0,88 Si 0,12 ) 0,95 Ni 0,05 ;
                                                                3 – (Al 0,88 Si 0,12 ) 0,9 Ni 0,1 ;
                                                       4 – (Al 0,88 Si 0,12 ) 0,85 Ni 0,15 ; 5 – (Al 0,88 Si 0,12 ) 0,8 Ni 0,2 .

                                                       Fig. 1. Structural factors for (Al 0.88 Si 0.12 ) 1–x Ni x
                                                                 melts: 1 – Al 0.88 Si 0.12 ;
                                                               2 – (Al 0.88 Si 0.12 ) 0.95 Ni 0.05 ;
                                                                3 – (Al 0.88 Si 0.12 ) 0.9 Ni 0.1 ;
                                                       4 – (Al 0.88 Si 0.12 ) 0.85 Ni 0.15 ; 5 – (Al 0.88 Si 0.12 ) 0.8 Ni 0.2 .

                      Під час додавання нікелю до цієї евтектики спостерігали значні зміни профі-
                  лю СФ, що свідчить про істотну трансформацію структури. Зокрема, змінюється
                  висота і положення основних максимумів СФ, а також стає асиметричним його
                  перший  максимум,  який  можна  розкласти  на  два  симетричні  максимуми.  Така
                  поведінка структурних факторів свідчить про існування мікрообластей з різним
                  типом атомного впорядкування, що зумовлено тенденцією до переважаючої взає-
                  модії між нікелем та компонентами евтектики.
                      Підтвердженням  існування  тенденції  до  формування  хімічного  ближнього
                  порядку є, зокрема, від’ємна надлишкова ентропія змішування сплаву Al 0,80Ni 0,20,
                  яка  становить  –1,6 k B/atom.  Крім  цього,  під  час  дослідження  К-спектрів  погли-
                  нання встановлено, що поряд з переважаючим металічним зв’язком, в цих спла-
                  вах є локальна взаємодія між атомами перехідних елементів і атомами алюмінію
                  типу ковалентного чи резонансно-ковалентного зв’язку. Цей стан частково зберіга-
                  ється в рідких сплавах і його вплив на властивості сплавів алюміній–перехідний
                  метал виявляється в утворенні комплексів з жорсткими міжатомними зв’язками,
                  що діє на поведінку основних структурних параметрів сплаву в рідкому стані.

                  132
   128   129   130   131   132   133   134   135   136   137   138