Page 11 - 07
P. 11

Результати  розрахунку  кінетики
                  розвитку  тріщини,  згідно  з  методикою
                  [13] та експериментально встановленою
                  траєкторією її розвитку, подано на рис. 5.
                      Кількість  циклів  навантаження  до

                  досягнення початку руйнування розрахо-
                                                 5
                  вана за формулою (3) – N 0 = 1,52×10  cycle.   Рис. 5. Зміна форми тріщини (c/a)
                  Аналіз отриманих результатів засвідчує   під час її розвитку в глибину (c/t) стінки
                                                            експлуатованої газопровідної труби
                  можливість  застосування  цієї  методики
                                                            (сталь 17Г1С) під час випробування
                  для інтерпретації виявлених під час тех-
                                                          на повітрі: суцільна лінія – розрахунок;
                  нічної діагностики тріщиноподібних де-          точки – експеримент.
                  фектів.
                                                            Fig. 5. Change of the crack shape (c/a)
                      Методика  оцінювання  умов  руй-
                                                              during its growth into depth (c/t)
                  нування  експлуатованих  газопрово-         of the wall of operated gas pipe
                  дів.  Застосовуючи  запропоновану  ме-     (17Г1С steel) during testing in air:
                  тодику для дефектної труби магістраль-          solid line – calculation;
                  ного  газопроводу  “Київ–Західна  Украї-        points – an experiment.
                  на” за умови максимального тиску газу

                  p max = 5,4 MPa,  коефіцієнта  асиметрії
                  циклу  навантаження  R = 0  та  моделі  ґрунтової  води  (pH 6,7)  –  NS4  (0,483
                  NaHCO 3 g/l; 0,120 KCl; 0,137 CaCl 2; 0,131 MgCl 2×H 2O) [15], розрахували кінетику
                  розвитку  тріщиноподібних  дефектів,  визначили  критичну  кількість  циклів
                  навантаження та руйнівні розміри корозійно-втомної тріщини.
                      Під час розрахунків використовували результати випробувань зразків (див.
                  рис. 3а), виготовлених зі сталі 17Г1С, на циклічну тріщиностійкість як на повітрі,
                  так і в середовищі NS4 (див. табл. 1). Частота циклічного навантаження станови-
                  ла f = 1,0 Hz, температура середовища стала (T = 20°С).
                      За результатами обчислень визначали руйнівні розміри напівеліптичної трі-
                            *
                  щини (c/a) , що залежали від її початкової форми (c/a) 0 і умов експлуатації, та
                                                               *                      *
                  кількість циклів навантаження до руйнування (N ) труби. Руйнівними (2a ) вва-
                  жали розміри, за яких виконувалась умова p max = p f = 5,4 MPa.
                      Оцінювали цілісність труби з наскрізною тріщиною, порівнюючи її розмір
                     *
                  2a   із  обчисленим  розміром  наскрізної  критичної  тріщини  2a c ,  визначеної  за
                    t
                  критерієм тріщиностійкості [16, 17]:
                                                   1    K JC   2
                                               a =   ×        ,                      (5)
                                                с
                                                   p    F ×s
                                                           р 
                                                        I
                                                      0,2327-
                                                                 0,038154l +
                  де  F = 1 0,072449+  ×l 0,64856+  2 ×l      3  ×          4  0,0023478×l -  5  ;   ×l
                        I
                  σ p – максимальні  розтягувальні  напруження;  s = р max  ×     а K I  R t×,
                                                                         R t ;  l =
                                                                р
                  a    – півдовжина наскрізної тріщини.
                   K  I
                      Характеристики  критичної  тріщиностійкості  (табл. 2)  подали  критичним
                  КІН K JC , який визначили за допомогою рівняння [1]
                                                        J × E
                                                         C
                                                K   =        ,                           (6)
                                                  JC        2
                                                       1-m
                                                                         11
                  де J C – критична тріщиностійкість; E – модуль Юнґа (E = 10  Pa); m – коефіцієнт
                  Пуассона (для низьколегованих сталей m = 0,3).
                                                                                          17
   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16