Page 98 - 07

Рис. 1. Мікроструктури сплаву AZ31, отриманого за різними технологіями:
a–d – зразки G1, G2, G3 та G4 відповідно.
Fig. 1. Microstructure of AZ31 alloy, obtained by different techniques:
a–d – specimens G1, G2, G3 аnd G4, respectively.

Рис. 2. Поляризаційні криві вихідного
сплаву АZ31 у 3%-му водному
розчині NaCl: 1–4 – зразки G1, G2, G3
та G4 відповідно.
Fig. 2. Polarization curves of АZ31 alloys
in 3% NaCl water solution: 1–4 – specimens
G1, G2, G3 and G4, respectively.

Після нанесення оксидокерамічних покривів потенціали корозії сплаву зсу-
ваються в позитивній бік майже на 0,2…0,3 V (рис. 3а). Зокрема, для зразка G1
E corr = –1,337 V, для G2 – (–1,382), для G3 – (–1,268) та для G4 – (–1,231) V. Стру-
ми корозії всіх зразків на два порядки менші, ніж вихідних: для зразка G1 I corr =
–5 2 –6 –6
= 1,056·10 mA/cm , для G2 – 8,391·10 , для G3 – 3,663·10 та для зразка G4 –
–6 2
3,050·10 mA/cm . Найменший струм корозії в магнієвому листі, отриманому
методом тіксоформування.
На всіх анодних вітках поляризаційних кривих зразків з оксидокерамічними
покривами в діапазоні –1,3…–0,8 V присутні характерні ділянки пасивації та
пітингоутворення (рис. 3а). Для зразків G3 і G4 вони розтягнуті на 0,2…0,15 V, а
для G1 і G2 – лише на 0,05…0,07 V. Зразки G2 мають найменші струми корозії,
але за анодної поляризації в них, як і в зразках G1, зафіксовано пробій оксидо-
керамічної плівки, про що свідчить швидкий ріст струму.
У 3%-му водному розчині NaCl швидкість корозії зразків сплаву без покриву
приблизно на три порядки вища, ніж з покривами. За анодної поляризації тут ха-
рактерний від’ємний диференц-ефект [10]. Зі збільшенням у розчині кількості іонів
хлору, які локально руйнують фазові оксидні плівки під час протікання анодного

104