Page 129 - Zmist-n3-2015-new

натрію Na 2WO 4). Інгібітори різної концентрації (0,1; 0,2; 0,4 g/l) вводили в бітум-
но-латексну емульсію за інтенсивного перемішування. Покриви наносили мето-
дом поливу в два етапи: тонкий шар 0,5…0,8 mm швидкотвердної бітумно-
латексної емульсії (ґрунтовка), в т.ч. з додатками інгібіторів; шар покриву товщи-
ною 2…3 mm. Зразки після кожної операції витримували за кімнатної температу-
ри 24 h.
Властивості бітумно-латексного покриву визначали показниками пенетрації,
температури розм’якшення та дуктильності. За одиницю пенетрації приймають
глибину проникнення голки на 0,1 mm. Показник визначали пенетрометром пе-
ред поміщенням зразків у гідрокамеру згідно з ГОСТ 11501-78. Температуру роз-
м’якшення встановлювали методом “кільце і куля” за ГОСТ 11506-73. Показник
дуктильності непрямо характеризує реологічні властивості композиції і пов’яза-
ний з природою її компонентів. Його визначали згідно з ГОСТ 11505-75.
Випробування адгезії покривів виконували відповідно до ДСТУ 4219-2003
методом зсуву з допомогою адгезиметра АБ-1.
Протикорозійні властивості бітумно-латексних покривів оцінювали за змі-
ною стану поверхні сталі під покривом після експозиції у гідрокамері, де моде-
лювали умови експлуатації. Експериментували в атмосфері сольового туману
(3% NaCl) за вологості 90% та температури 30°С. Підсушені на повітрі зразки з
покривами на інертних підвісках поміщали у гідрокамеру. Для поточного кон-
тролю зразки виймали через 4, 10, 24 та 39 days.
Візуально оцінювали стан покриву (колір, наявність пухирів, відшарування)
та адгезію. Після повного усунення покриву поверхню фотографували та харак-
теризували стан металевої підложки (час появи та кількість пітингів, виразок,
слідів іржі тощо).
Результати та обговорення. Пенетрація, характеризуючи ступінь твердості
бітумів, залежить від температури, навантаження та часу проникнення голки. Ви-
пробовували інгібовані бітумно-латексні покриви за температури 25°С, наванта-
женні 50 g та впродовж 5 s. Інгібітори практично не впливають на пенетрацію і,
відповідно, на теплотривкість цього бітумно-латексного покриву. За концентрацій
–1
0,1; 0,2; 0,4 g/l пенетрація покривів (при 25°С) дорівнюватиме 73, 76, 75 mm·10
–1
для інгібітора № 1, 72, 74, 71 mm·10 для інгібітора № 2 відповідно, а без інгібі-
–1
тора – 74 mm·10 .
Неорганічні інгібітори за досліджених концентрацій не впливають на струк-
турування бітумно-латексних покривів і не змінюють температури їх розм’як-
шення (табл. 1), яка коливається в межах 55…57°С. Зауважимо, що перебування
в гідрокамері в атмосфері сольового туману за температури 30°С не змінює теп-
лотривкості ні фонового, ні інгібованого покривів, що вказує на стабільність фі-
зико-механічних властивостей бітумно-латексних композицій в межах дослідже-
них параметрів.

Таблиця 1. Вплив концентрації С інгібіторів на температуру розм’якшення
°С
(t, ° °°) бітумно-латексних покривів до та після експозиції в гідрокамері (t = 30° °°)
°C
Без C № 1 , g/l C № 2 , g/l
t, °C
інгібітора 0,1 0,2 0,4 0,1 0,2 0,4
24 h (до експозиції) 55 55 55 57 56 57 57
Після 24 days експозиції 55 55 55 57 56 56 57
Розтяг бітумів має максимальне значення при 25°С, що відповідає їх пере-
ходу від стану ньютонівської рідини до структурованої. Що більше стан бітуму

128