Page 136 - Zmist-n5-2015

твердістю, а також збільшенням усадки. Результати теоретично та експеримен-
тально (на просвіт за мікрофотографіями) визначеної поруватості практично збі-
гаються (похибка 0,5…1%).

Властивості cплаву системи Ti–Fe–C–В–Сr
Після пресування
Об’єм після спікання Мікротвердість H µ , MPa Втрати маси за жорстко

Маса
V p ,
r п ,
r k ,
суміші, 3 3 –6 V s , ´ 10 –6 , m 3 Вихідна поруватість, % Поруватість після повторного пресування, % Втрати маси за нежорстко закріпленого абразиву W 1 , g закріпленого абразиву W 2 , g
mass.% ´10 , ´10 , ´10 ,
3 3 3
kg/m kg/m m

50Ті–49Fe–
4,72 5,75 39,25 38,07 20 18 751 0,133 0,172
1Сr
45Ті–45Fe–
3,99 5,06 39,23 38,05 22 21 760 0,132 0,174
9С–1Сr
40Ті–40Fe– 3,43 4,45 39,20 38,02 25 23 769 0,131 0,176
19С–1Сr
40Ті–40Fe–
17,5С–1Сr– 3,41 4,41 39,24 37,67 24 22,5 772 0,121 0,168
1,5B
40Ті–40Fe– 3,43 4,39 39,25 37,68 24 22 773 0,121 0,167
17С–1Сr–2B
Встановили, що після додавання 2 mass.% аморфного бору залишкова пору-
ватість знижується на 1…2%, а після додавання від 9 до 19 mass.% графіту підви-
щується в 1,2 рази, при цьому надлишок вуглецю утворює фазу, яка у вигляді сіт-
ки розміщена на межі перлітних зерен (рис. 1а). Слід зауважити, що поруватість
зразків також незначно знижується через звуження пор. Зразки після додавання
бору та хрому мають дрібнодисперсну структуру та зафіксовано об’ємний вміст
евтектики в структурі синтезованого сплаву (рис. 1b).

Рис. 1. Структура синтезованих сплавів (´1000):
а – 45Ті–45Fe–9С–1Сr; b – 40Ті–40Fe–17С–1Сr–2B.

Fig. 1. The structure of alloys after synthesis (´1000):
a – 45Ті–45Fe–9С–1Сr; b – 40Ті–40Fe–17С–1Сr–2B.

135