Page 132 - Zmist-n5-2015

застосовували різні швидкості пропускання азоту. Досліджували дистильовану
воду і 0,5 М NaCl (рис. 4).
Окремі проби води (криві 1–3)
за близьких значень рН дуже відріз-
няються за показником Eh. Це вик-
ликано суттєвими коливаннями тем-
ператури, які не вплинули на харак-
тер змін рН і Eh в усіх експеримен-
тах з водою. Упродовж перших
10 min рН зростає, а далі залишаєть-
ся майже незмінним на рівні 6,5…6,6
до кінця досліду. Подібно зменшу-
ється і Eh, тільки тут стабілізація
залежить від початкового його зна-
чення. Отже, в дистильованій воді
під час барботажу вимиваються
тільки О 2 і СО 2; другий етап барбо-
тажу тут відсутній. У 0,5 М NaCl
(криві 4) є і перший, і другий етапи,
причому рН тут не припиняє зроста-
ти навіть у лужному середовищі.
Рис. 4. Вплив швидкості подачі азоту
Щоб перевірити вплив механіч- 3
(cm /min) через капілярну трубку діаметром
ного перемішування на рН–Eh-ха-
0,9 mm на дистильовану воду
рактеристики розчину, досліджува- (1 – 20; 2 – 40; 3 – 75) та 0,5 М NaCl (4 – 75).
ли 0,1 М NaCl із використанням Криві 5 – результати механічного
магнетної мішалки (криві 5). Вияви- перемішування 0,1 М NaCl магнетною
ли, що результати звичайного меха- мішалкою (~200 revolutions per min).
нічного і пневматичного (газом) пе-
Fig. 4. Influence of the rate of nitrogen supply
ремішування зовсім різні. Механіч-
through capillary tube with a diameter
не повільно розігріває розчин, через
of 0.9 mm into distilled water (1 – 20; 2 – 40;
що зменшується розчинність кисню. 3
3 – 75 cm /min) and 0.5 M NaCl
3
ВИСНОВКИ (4 – 75 cm /min). Curves 5 – results
Основним результатом барбо- of mechanical mixing of 0.1 М NaCl by
тажу “пасивних” газів через водні a magnetic mixer (~200 revolutions per min).
розчини NaCl є значні зміни показ-
ника рН, який слабо залежить від Eh і може як зростати, так і знижуватися. При-
чиною цих коливань є інтенсивне продукування в бульбашках нової приповерх-
невої кислотної фази, з якої формується позитивно заряджений кислий аерозоль.
Якщо він видаляється зі системи інтенсивним потоком газу, то залишковий роз-
чин поступово підлужнюється. Якщо ж основна маса аерозолю повертається на-
зад у розчин (осадження, конденсація), то розчин підкислюється. Конкретні при-
чини змін рН не встановлені, але можна говорити про існування барботажного
хімічного ефекту (БХЕ), який може реалізовуватися у двох видах – лужному і
кислотному. Перший виникає під час сильного, а другий – слабкого винесення
кислотного аерозолю із барботажної системи. На результати суттєво впливає ха-
рактер барботажу: у пінному режимі і під час пневматичного диспергування роз-
чинів через відсутність тонкодисперсного аерозолю зникає лужний вид БХЕ. Ви-
никнення БХЕ тісно пов’язане з будовою і властивостями міжфазної приповерх-
невої зони (інтерфейс) системи газ–розчин. Тому в дистильованій воді БХЕ
неможливий, а слабкі його прояви в деяких випадках зумовлені домішками йоно-
генних речовин, які потрапляють у воду під час експерименту і створюють до-
статньо потужний ПЕШ.

131