Page 123 - Zmist-n5-2015

слідок зміни гідростатичного тиску кислоти та надлишковому тиску у верхній
частині конструкції. Додатково на ємність діють динамічні навантаження, які ге-
неруються помпою, що забезпечує циклічний рух кислоти та конденсату.
Нижче досліджено стан експлуатованої ємності випарника, виготовленого з
вінілоестрового ламінату зі скляними волокнами.
Матеріали та методи дослідження. Об’єкт діагностування – ємність випар-
ника з ламінату на базі смоли естеру вінілу, виготовленого за технологічним про-
2
цесом А: смола + SiC (25%) нанесена 2 рази; поверхнева скляна тканина 30 g/m +
2
+ SiC (10%) – 2 рази; скляний порошок 300 g/m + SiC (10%) – 3 рази; скляний
2
2
порошок 300 g/m – 4 рази; скляна тканина STR 450 g/m – 1 раз; скляний поро-
2
2
шок 300 g/m – 1 раз; скляна тканина STR 600 g/m – 1 раз; скляна емульсія
2
2
450 g/m – 1 раз; скляний порошок 300g/m – 2 рази; смола – 2 рази. Зразки для
визначення фізико-механічних властивостей матеріалу композита вирізали з
трьох різних експериментальних плит: плита розмірами 300´300´25 mm для ви-
значення коефіцієнта термічного розширення (a), виготовлена згідно з техноло-
гічним процесом A; плита 300´300´20 mm призначена для випробувань кон-
струкційного шару, виготовлена згідно з технологічним процесом B (смола нане-
2
сена 1 раз; скляна тканина порошкова 300 g/m – 4 рази; скляна тканина STR
2
2
450 g/m – 1 раз; порошкова скляна тканина 300 g/m – 1 раз; скляна тканина STR
2
2
600 g/m – 1 раз; емульсійна скляна тканина 450 g/m – 1 раз; порошкова скляна
2
тканина 300 g/m – 2 рази; смола – 2 рази); плита 300´300´5 mm для дослідження
властивостей матеріалу перехідного шару, виготовлена за технологією C (смола +
2
+ SiC (25%) нанесена 2 рази; поверхнева тканина 30 g/m + SiC (10%) – 2 рази;
2
скляна порошкова тканина 300 g/m + SiC (10%) – 3 рази). Щоб вдосконалити
конструкцію ємності, для обстежень вирізали фланець з тріщиною і на його місце
прилаштували новий зі зміненими розмірами, що дає можливість поєднати єм-
ність з помпою через еластичний компенсатор коливань. На перерізі зруйновано-
го фланця ємності можна вирізнити два шари: темніший зносотривкий, що захи-
щає ємність від дії моногідратів та сульфатів заліза і магнію, та світліший з кон-
струкційного матеріалу, який забезпечує несучу здатність конструкції. Коефіці-
єнт термічного розширення визначали дилатометром за відомою методикою [3].
Оцінювали внутрішні напруження в плитах, які виникли під час їх тверднен-
ня, на основі прогину f max (табл. 1) балкових зразків (рис. 1), вирізаних з плит.
Таблиця 1. Розміри і повздовжній модуль пружності зразків,
виготовлених з термообробленого зносотривкого шару плити А

L, а, h, f, E t ,
№ зразка
mm mm mm mm MPa
1 100,05 11,25 3,62 0,99
2 100,25 11,33 3,70 0,96 8603
3 100,38 11,30 3,50 1,15

Ці напруження, враховуючи прості співвідношення опору матеріалів, можна
записати так:
6E h f× ×
s = t max ,
g
L 2
де h і L – товщина і довжина зразка відповідно; E t – повздовжній модуль
пружності.

122