Page 118 - Zmist-n5-2015

Внаслідок активного руйнування поверхні HВPC-4-електродів під час деся-
тиразового циклічного сканування потенціалу в межах від –1,5 до 0,5 V виявили,
що стрічковий зразок є стійкіший у всіх досліджуваних агресивних середовищах
(рис. 3). Під час тривалого контакту з водними розчинами різної протогенності
потенціал корозії зсувається в катодний бік, а струми корозії змінюються неліній-
но, що свідчить про складний механізм корозії багатокомпонентних сплавів.
Більші зміни спостерігали для об’ємного зразка.

Рис. 3. Зміна потенціалів (а, c, e) та густин струмів (b, d, f) корозії зразків HВPС-4
різної форми у 0,5 М розчині NaCl (а, b), KOH (c, d), HCl (e, f):
1 – контактний бік стрічки; 2 – зовнішній; 3 – об’ємний зразок.
Fig. 3. Change of corrosion potentials (а, c, e) and currents density (b, d, f) of HВPС-4
specimens of different geometry in 0.5 M solutions of NaCl (а, b), KOH (c, d), HCl (e, f):
1 – contact side of ribbon; 2 – external side of ribbon; 3 – bulk sample.
Практично у всіх випадках потенціал корозії аморфного зразка коливається
в межах –(0,75…0,80) V впродовж 10 циклів окисно-відновних реакцій. Стрічкові
зразки набувають відносно найвищої корозійної активності в межах четвертого-
сьомого циклів, а далі поверхня стабілізується. Найчіткіше це проявляється для
зовнішнього боку стрічки у розчинах хлоридної кислоти. Щільні оксидні покри-
ви захищають поверхню об’ємного зразка НВРС-4 у всіх трьох агресивних сере-

117