Page 30 - Zmist-n5-2015
P. 30

самовільним окисленням у неінгібованому кислому дощі. На основі цих резуль-
                  татів  можна  припустити,  що  протикорозійний  ефект  РБК  під  час  репасивації
                  алюмінієвого сплаву проявляється у збільшенні швидкості відновлення захисної
                  плівки у перший період в межах 1…10 s та зменшенні густини струму поляриза-
                  ції в подальші 50…500 s витримки, коли формування її завершується. Імовірно,
                  що  полярні  молекули  РБК  адсорбуються  на  ювенільній  поверхні  алюмінієвого
                  сплаву швидше, ніж відбувається її окислення.
                      На рис. 6 зображено молекулярну формулу (молекулярна вага 504,66 a.m.u.)
                  та оптимізовану геометричну структуру молекули монорамноліпіду С 26H 48O 9, в
                  якої кільце та вуглецеві ланцюги знаходяться в різних площинах. Рамноліпід міс-
                  тить у своїй структурі карбонільну, карбоксильну та гідроксильні функціональні
                  групи [22], які найімовірніше визначають його реакційну здатність. Результати
                  квантово-хімічного розрахунку показують, що електронні характеристики моле-
                  кули монорамноліпіду є важливими параметрами для прогнозування її реакційної
                  здатності на поверхні металу. Розраховане значення дипольного моменту моно-
                  рамноліпіду  (3,63  D)  є  значно  вищим  від  дипольного  моменту  молекули  води
                  (1,84 D), що свідчить про слабку його розчинність. Отримане негативне значення
                  енергії Е HOMO молекули монорамноліпіду вказує на фізичний механізм адсорбції
                  її на поверхні, а досить високе числове значення Е HOMO (–8,664 еV) – на донорні
                  властивості молекули, тобто свідчить про передачу електронів до акцепторного
                  металічного атома з низькою енергією та незайнятими молекулярними орбіталя-
                  ми та, відповідно, адсорбцію монорамноліпіду на поверхні металу. Тому, імовір-
                  но, молекула рамноліпіду буде схильна до адсорбції на анодних ділянках, де є
                  вдосталь іонізованих іонів металу, та утворення комплексної сполуки.
                      З  іншого  боку,  отримане  числове  значення  ширини  енергетичної  щілини
                  рамноліпіду є значно вищим (7,785 eV) порівняно, наприклад, із відомими інгібі-
                  торами, які містять аміногрупи (≈ 3…4 eV). Це свідчить про низьку реакційну
                  здатність  загалом  молекули,  що  підтверджується  розрахунками  її  параметрів
                  жорсткості (3,89 eV) та м’якості (0,26 eV). Припускаємо, що цьому сприяє про-
                  сторова будова молекули, функціональні групи якої знаходяться в різних площи-
                  нах, та гідрофобні вуглецеві ланцюги.





















                      Рис. 6. Молекулярна формула (а) та оптимізована квантово-хімічно геометрична
                       структура монорамноліпіду (b): 1 – карбоксильна група; 2 – карбонільна група;
                                             3 – гідроксильні групи.
                      Fig. 6. Molecular formula (a) and quantum-chemically optimized geometric structure
                       of monoramnolipid (b): 1 − carboxyl group; 2 − carbonyl group; 3 − hydroxyl group.



                                                                                          29
   25   26   27   28   29   30   31   32   33   34   35