Page 31 - Zmist-n5-2015
P. 31

Водночас молекула рамноліпіду містить функціональні групи з негативним
                  зарядом на атомах кисню. Загальновідомо, що негативніше заряджені гетероато-
                  ми  деяких  функціональних  груп  можуть  зв’язуватися  з  поверхневими  атомами
                  металу або металічними іонами в середовищі, утворюючи міцний хімічний зв’я-
                  зок за реакцією типу донор-акцептор. Середні значення міллікенівських зарядів
                  на  атомі  кисню,  розраховані  на  функціональні  групи  рамноліпіду,  є  такими:
                  −0,5403 е (карбоксильна група), −0,4692 е (карбонільна група) і –0,5062 е (гідро-
                  ксильні групи).
                      Тобто захист алюмінієвого сплаву РБК забезпечується не тільки утворенням
                  тонкого адсорбційного шару. Карбоксильні групи рамноліпіду можуть взаємодія-
                  ти з іонами алюмінію, утворюючи малорозчинну комплексну сполуку на локаль-
                  них анодних ділянках металу [23]:
                                       3+
                                                                       +
                                     Al  + 3R-COOH → (R-COO) 3AL + 3H ,
                  де R – рамноліпідний залишок.
                      Цілком ймовірно, що саме ця реакція зумовлює підвищені захисні властиво-
                  сті РБК на механічно активованій поверхні алюмінієвого сплаву.
                      Отже, монорамноліпід інгібує корозію металу шляхом адсорбції гідрофіль-
                  ними карбоксильними або гідроксильними групами з утворенням міцного зв’язку
                  типу (R-COO) 3Al, тоді як гідрофобні ланцюги СН 3 знаходяться в розчині, ство-
                  рюючи бар’єр для переміщення молекул води, агресивних іонів та оксигену до
                  поверхні металу, зменшуючи транспортування частинок під час корозії алюмінію.
                      У складі РБК, крім рамноліпіду, міститься 18…20 mass.% полісахариду [22],
                  природного  поверхнево-активного  біокомплексу.  Роль  полісахариду  полягає,
                  очевидно,  в  здатності  адсорбувати  і  концентрувати  молекули  рамноліпідів,  що
                  сприяє утворенню поверхнево-активних структур [24]. Квантово-хімічними роз-
                  рахунками показано [24], що тут переважно утворюється енергетично найвигідні-
                  ший біокомплекс з водневими зв’язками, у якому взаємодіють альгінова кислота
                  і рамнозний залишок. Однак не слід виключати, що полісахарид також покращує
                  протикорозійні властивості біокомплексу. Відомо [25], що він здатний інгібувати
                  корозію металів у кислому середовищі.
                      ВИСНОВКИ
                      Поверхнево-активний  продукт  біосинтезу  штаму  Pseudomonas  sp.  PS-17
                  (рамноліпідний  біокомплекс)  здатний  інгібувати  корозію  алюмінієвого  сплаву
                  Д16Т  у  синтетичному  кислому  дощі.  Ефективність  інгібування  збільшується  з
                  ростом концентрації біоПАР. За досягнення критичної концентрації міцелоутво-
                  рення подальше підвищення вмісту біоПАР у корозивному середовищі не при-
                  зводить до суттєвого збільшення його захисного протикорозійного ефекту.
                      Механізм  інгібування  корозії  полягає  в  адсорбції  молекул  біоПАР  на  по-
                  верхні алюмінієвого сплаву з утворенням бар’єрної плівки, водночас карбоксиль-
                  ні групи рамноліпіду можуть взаємодіяти з іонами алюмінію, утворюючи мало-
                  розчинну комплексну сполуку на анодних ділянках сплаву. РБК ефективно про-
                  тидіє корозії алюмінієвого сплаву за його механічної активації. Додавання в ко-
                  розивне середовище біоПАР у 2–4 рази збільшує швидкість відновлення захисної
                  плівки на алюмінієвому сплаві на стадії репасивації порівняно з неінгібованим
                  середовищем. Очевидно, що полярні молекули РБК адсорбуються на ювенільній
                  поверхні алюмінієвого сплаву швидше, ніж відбувається її окислення.
                      РЕЗЮМЕ.  Коррозионно-электрохимическими  и  квантово-химическими  методами
                  исследовали ингибирования коррозии алюминиевого сплава поверхностно-активным про-
                  дуктом биосинтеза (биоПАР) штамма Pseudomonas sp. PS-17 (рамнолипидный биокомп-
                  лекс – РБК). Установлено, что РБК способен эффективно ингибировать коррозию алюми-
                  ниевого сплава Д16Т в синтетическом кислом дожде. Эффективность ингибирования уве-
                  личивается с ростом концентрации биоПАР. При достижении критической концентрации
                  30
   26   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36