Page 37 - Zmist-n5-2015

Отримані результати корелюють з дослідженнями [15–18], де встановлено,
що основними активними компонентами водних екстрактів з рослинної сирови-
ни, які значно переважають у кількісному співвідношенні і першочергово здатні
утворювати координаційні зв’язки з поверхнею металу (завдяки реакційним цен-
трам), є глікозиди, алкалоїди, флавоноїди, ксантони.
Відомо, що нуклеофільні реагенти приєднуються переважно до атомів, на
яких локалізовані великі позитивні заряди, а електрофільні, навпаки, до атомів,
на яких локалізовані великі негативні заряди. Під час адсорбції на атомах Fe та
інших перехідних металах, що мають незавершені d-підрівні, органічні інгібітори
виступають як донори, а метали – як акцептори електронів. У такому випадку
адсорбційний зв’язок “метал–інгібітор” буде тим міцніший, а ступінь захисту
вищий, що більша електронна густина на адсорбційно-активній ділянці молекули
інгібітора [19–21]. З цих позицій для оцінки ефективності інгібіторів напівемпі-
ричними методами РМ3 та MNDO/d зроблено квантово-хімічні розрахунки елек-
тронних зарядів на активних центрах молекул (рис. 1), дипольних моментів моле-
кул та термохімічних показників.

Рис. 1. Оптимізована геометрія структурних
формул молекул синальбіну і синігрину
та електронні заряди на реакційних центрах:
а – катіон синальбіну – синапін;
b – аніон синальбіну; с – синігрин.
Fig. 1. Optimized geometry of structural
formulas of molecules of sinalbin and sinigrin
and electronic charges on reactionary centers:
а – sinalbin cation – sinapin;
b – sinalbin anion; с – sinigrin.

Розрахунки показали, що взаємодія інгібіторів з поверхнею металу в основ-
ному відбуватиметься за атомами оксигену сульфогруп (–0,609; –0,612; –0,861;
–0,837; –0,872; –0,875) і гідроксильних (–0,291; –0,299; –0,314; –0,315; –0,316;
–0,318) груп, де сконцентрована найбільша електронна густина, та атомами ніт-
рогену (0,103; 0,104) і сульфуру (2,462; 2,495).
За результатами поляризаційних та гравіметричних досліджень (табл. 2)
встановлено, що інгібітор ГС-1 є ефективніший у кислому середовищі, тоді як
РС-ЧДТУ – у нейтральному (оптимальні концентрації – 0,3 і 0,2 g/l відповідно, у
перерахунку на діючі речовини). За поляризаційними дослідженнями у розчині
1н HCl можна зробити висновок, що РС-ЧДТУ та ГС-1 є інгібіторами змішаного
катодно-анодного типу, при цьому g аnode > g сathode. Константи Тафеля а сathode і а аnode
зростають в інгібованому 1н розчині HCl на 100...130 mV за додавання РС-ЧДТУ
та на 120...140 mV у присутності ГС-1. Тафелівська константа b сathode практично
не змінюється, що може свідчити про однаковий механізм виділення водню.

36