Page 39 - Zmist-n5-2015
P. 39

їдних систем. Для порівняння досліджували також молекулярні розчини (насиче-
                  ні розчини NaCl і CuSO 4), де конус Тиндаля не спостерігали.




                                                                     Рис. 2. Результати досліду
                                                                    на наявність конуса Тиндаля:
                                                                       a – вихідний розчин
                                                                         інгібітора ГС-1;
                                                                      b – розчин ГС-1 у воді
                                                                    (С = 0,2 g/l діючих речовин);
                                                                    с – насичений розчин CuSO 4 .



                         Fig. 2. Photos of the experimental results on the presence of the Tyndall cone:
                               a – initial solution of ГС-1 inhibitor; b – ГС-1 solution in water
                             (С = 0.2 g/l of active ingredients); с – saturated solution of CuSO 4 .

                      Відомо, що за малих концентрацій поверхнево-активні речовини (ПАР) зна-
                  ходяться у розчиннику у вигляді істинного розчину і до них можна застосувати
                  правило Траубе, але вже за ККМ утворюються асоціати – міцели. Під час адсорб-
                  ції колоїдних ПАР відбувається зміна поверхневого натягу s, показника залом-
                  лення n та інших характеристик, які залежать від природи та концентрації розчи-
                  неної речовини. З такими змінами пов’язують і зростання захисних (протикоро-
                  зійних, адсорбційних) властивостей розчинів. З’ясовано, що зі збільшенням кон-
                  центрації інгібіторів показник заломлення n зростає (рис. 3). На графіках спосте-
                  рігаємо плато за ККМ, яка для обох інгібіторів знаходиться в межах 0,2...0,3 g/l,
                  що корелює зі зміною поверхневого натягу.
















                       Рис. 3. Залежність зміни поверхневого натягу (1) та показника заломлення (2)
                                  від концентрації інгібіторів: а – ГС-1; b – РС-ЧДТУ.
                        Fig. 3. Dependence of variation of the surface-tension (1) and refraction index (2)
                                   on inhibitors concentration: a – ГС-1; b – РС-ЧДТУ.

                      Таким чином, двома незалежними методами визначено ККМ – 0,2...0,3 g/l,
                  які збігаються з оптимальними концентраціями інгібіторів, за яких спостерігають
                  найвищу протикорозійну дію.
                      Форма  ізотерм  вказує  на  складний  характер  адсорбції  (Г)  –  з  утворенням
                  полімолекулярних шарів (рис. 4).
                      Збільшення концентрації інгібіторів призводить до появи міцел у розчині і
                  на міжфазній поверхні, що рівнозначно утворенню нової фази (на ізотермах спо-
                  стерігаємо плато за ККМ, яка для обох інгібіторів знаходиться в межах 0,2...0,3 g/l).


                  38
   34   35   36   37   38   39   40   41   42   43   44