Page 55 - 07

–
залежить від наявності OH -груп у вуглеводневому радикалі спирту [16, 17]. Вико-
ристання спиртів дає змогу також регулювати дисперсність солей металів, і в кін-
цевому результаті, керувати, наприклад, розмірами частинок (FeCoNi·C 6H 2O 7) nН 2O
і (FeCoNi·C 6H 2O 6) nН 2O, а також магнітними параметрами після їх відновлення у
відповідному середовищі.
Вплив спиртів на розмір частинок солей наведений в табл. 3.

Таблиця 3. Вплив спиртів на розмір частинок солей металів
Атомність спирту Розмір частинок, mm

Без спирту 1,0…2,0
Одноатомний 0,1…0,25
Двохатомний 0,07…0,1
Трьохатомний 0,03…0,05
Поліатомний 0,01…0,03
Відомо, що розмір частинок залежить також від перенасиченості розчину: за
суттєвого перенасичення розчину формуються дрібніші частинки [18]. Як основ-
ні компоненти, відповідальні за розміри частинок під час формування солей ме-
талів у водно-органічних розчинах, запропоновано різні природні модифікатори
– вуглецевмісні сполуки, зокрема сахариди, в кількості від 1…2% від маси солей
металів. У перенасичених розчинах на центрах кристалізації утворюються зарод-
ки твердої фази солей металів і відбувається їх подальший ріст.
В’язкість розчину значною мірою визначається його складом та температу-
рою експерименту і з її збільшенням вміст твердої фази наближається до рівно-
важного стану. Швидкість кристалізації пропорційна абсолютній температурі.
Що нижча кінцева температура в розчині, який містить модифікатори, то дис-
персніший осад. Тому солі металів формують за ступеня перенасичення 1,5…1,6 і
температури 5…10°С, що дає змогу одержувати осади в нанодисперсному діапазоні.
Крім того, модифікатори, будучи відновниками, ускладнюють окиснення
комплексних сполук металів у розчинах і вони не кристалізуються. Паралельно в
перенасичених розчинах на гранях зародків модифікаторів за введення реагенту-
осаджувача лимонної (аскорбінової) кислоти утворюються їх солі Fe–Co–Ni
2
(S sp = 1,45 m /g), утримувані ними у завислому стані.
Дослідження показали, що солі металів можливо одержувати й за відсутнос-
ті вуглеводів, але тоді зменшується дисперсність осадів і збільшується їх схиль-
ність до утворення агломератів. Питома поверхня солей металів при цьому дорів-
2
нювала 0,98…1,26 m / g (табл. 4).
Таблиця 4. Питома поверхня і розмір частинок цитратів Fe–Co–Ni

Розмір частинок (mm),
S sp,
Порошок 2 розрахований
m /g
із питомої поверхні
Fe
0,94…1,10 / 0,82…0,79 0,01…0,03 / 0,05…0,07
(з вуглецем / без вуглецю)
Fe–Co–Ni
1,45…1,52 / 0,98…1,26 0,015…0,025 / 0,02…0,05
(з вуглецем / без вуглецю)
За спільного осадження солей заліза, кобальту й нікелю в оптимальних умо-
вах (у присутності, наприклад, лимонної кислоти) утворюються змішані солі
(FeCoNiС 6H 2O 7) n×H 2O [18, 21].

61