Page 66 - Zmist-n3-2015-new
P. 66

свідчить про їх поступовий ріст зі збільшенням циклів навантаження. Для болтів
                  партії № 1, в яких різьблення накочували після термічного зміцнення (руйнуван-
                  ня по галтельному переходу), під час випробувань на МЦВ втомні тріщини вини-
                  кали також у приповерхневих шарах і ділянки їх початкового росту мали таку ж
                  саму будову (рис. 4b). Як видно з поверхонь руйнування болтів партії № 1, ви-
                  пробуваних  на  втому  (руйнування  по  різьбленню),  зонам  зародження  та  росту
                  втомних тріщин також притаманний борозенчастий мікрорельєф (рис. 4c), а зоні
                  доламування – в’язкий ямковий (рис. 4d). Болти партій № 1 та 2, випробувані на
                  втому,  виявилися  найстійкішими  (витримали  максимальну  кількість  циклів)
                  (рис. 4e, f). Отже, характер зародження втомних тріщин не залежить ані від місця
                  їх утворення (різьблення чи галтельний перехід), ані від часу старіння. Таким чи-
                  ном, незалежно від номера партії, виду випробувань та рівня навантаження ха-
                  рактер руйнування всіх болтів винятково в’язкий, а відмінності полягали лише у
                  співвідношенні складників поверхонь зламів.



































                     Рис. 4. Поверхня зламів болтів після випробувань на малоциклову втому (a, b, e, f)
                                              та втому (с, d). СЕМ.
                    Fig. 4. Fracture surfaces of bolts after low-cycle fatigue (a, b, e, f) and fatigue (c, d) testing.
                                  Bolts of batches: (a, c, d, e) – № 1; (b, f) – № 2. SEM.

                      Оскільки заготовки № 1 руйнувалися не по різьбленню, як зазвичай болти,
                  додатково досліджували мікроструктуру у двох зонах – на різьбленні та на гал-
                  тельному переході. На ділянці болта в зоні різьблення (рис. 5а) добре видно, що
                  під  час  накочування  напрямок  волокон  мікроструктури  повторював  конфігура-
                  цію деталі, тому не сприяв зародженню втомної тріщини. Інша ситуація в болтах
                  у зоні галтельного переходу (рис. 5b), де напрямок волокон мікроструктури не
                  відповідає  конфігурації  деталі.  Іншими  словами,  у  місці  радіусного  переходу
                  (галтелі) спостерігається “перерізання” волокон, які не спрямовані паралельно до
                  поверхні деталі, а виходять на неї, що, вочевидь, сприятиме як утворенню, так і
                  відносно швидкому розповсюдженню тріщин, що рухаються вздовж цих розвер-

                                                                                          65
   61   62   63   64   65   66   67   68   69   70   71