Page 63 - Zmist-n3-2015-new
P. 63

Ô³çèêî-õ³ì³÷íà ìåõàí³êà ìàòåð³àë³â. – 2015. – ¹ 3. – Physicochemical Mechanics of Materials






                  УДК 669.295; 621.78; 669.018.2
                             ОСОБЛИВОСТІ РУЙНУВАННЯ ВИСОКОМІЦНИХ БОЛТІВ
                                                                          ЗІ СПЛАВУ ВТ22
                                               1                        2                 2
                             О. М. ІВАСИШИН  , Є. Т. ВАСИЛЕВСЬКИЙ  , С. Л. АНТОНЮК  ,
                                                                                           2
                                                   2
                                                                           1
                                   В. В. ВЕЛИЧКО  , П. Є. МАРКОВСЬКИЙ  , І. М. ГАВРИШ
                              1
                               Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, Київ;
                                      2
                                        Державне підприємство “АНТОНОВ”, Київ
                    Швидкісною термічною обробкою та гарячим висаджуванням головок виготовлено
                    дослідну партію стикувальних болтів М12 авіаційного призначення з прутків сплаву
                    ВТ22, отриманих інтенсивною гарячою пластичною деформацією (кроковим куван-
                    ням–вальцюванням). Після фінального старіння за випроб розтягом болти мали такі
                    характеристики: границі текучості та міцності 1380 й 1455 МРа, відносне видовження
                    та звуження 7,2 і 24,3% відповідно. Випробування, виконані за розробленою у ДП
                    “АНТОНОВ” програмою, засвідчили, що втома та малоциклова втома майже удвічі
                    вищі під час накочування різьблення в повністю термічно зміцненому стані, тобто
                    після  фінального  старіння.  Встановлено  можливість  підвищення  втомних  характе-
                    ристик болтів вдосконаленням технології механічної обробки.
                    Ключові слова: титановий сплав ВТ22, високоміцні болти, механічні характерис-
                    тики, інтенсивна гаряча пластична деформація, термічна обробка.
                      Титановим сплавам властиві унікальні властивості, перш за все – висока пи-
                  тома міцність. Їх переваги над сталевими аналогами проявляються під час вико-
                  ристання у високоміцному стані у відповідальних виробах авіакосмічної техніки
                  [1,  2].  Наприклад,  замінюючи  стальні  деталі  роз’ємних  з’єднань  з  міцністю  не
                  нижче 1400 МРа на титанові в літаку АН-124 “Руслан”, можна знизити його вагу
                  щонайменше на 400 kg. Крім того, завдяки суттєво більшій їх корозійній трив-
                  кості  збільшиться  ресурс  виробів  та  полегшаться  ремонтні  роботи.  Сьогодні  у
                  літаках використовують роз’ємні з’єднання, виготовлені з титанових сплавів ме-
                  тодом холодного висаджування, міцністю не вище 1100 МРа [3], оскільки не іс-
                  нувало промислової технології виробництва таких деталей з поліпшеними харак-
                  теристиками. Але, застосовуючи до напівфабрикатів сплаву ВТ22 з певною ви-
                  хідною мікроструктурою обов’язкове гартування у воді [4] та спеціальну швид-
                  кісну  термічну  обробку  (ШТО)  [5],  можна  виготовити  болти  з  міцністю  понад
                  1400 МРа, добре збалансовану з пластичністю. Нижче описано технологію виго-
                  товлення  та  випробування  дослідної  партії  високоміцних  стикувальних  болтів
                  М12 зі сплаву ВТ22 [6].
                      Матеріал і методика. Досліджували прутки сплаву довжиною 1,6 m та діа-
                  метром 18 mm, виготовлені методом крокового кування–вальцювання на підпри-
                  ємстві “Патон–Вірменія” [6]. Прутки піддавали ШТО за режимом, апробованим
                  раніше [5]: нагрівання зі швидкістю 20°С/s до 900°С з подальшим гартуванням у во-
                  ді. Обробляли резистивним методом, пропускаючи струм промислової частоти,
                  на установці, розробленій в ІМФ НАН України. Далі прутки розрізали на заготовки
                  завдовжки 180 mm та обточували до діаметра 13 mm і після швидкісного (індукцій-
                  ного) нагрівання з одного краю (середня швидкість 40°С/s, температура 750…780°С),

                      Контактна особа: П. Є. МАРКОВСЬКИЙ, e-mail: pmark@imp.kiev.ua
                  62
   58   59   60   61   62   63   64   65   66   67   68