Page 65 - Zmist-n3-2015-new
P. 65

якій різьблення накочували у термічно зміцненому стані. Зокрема, за МЦВ маємо
                  4103 проти 2251 циклів, а за втоми – 25360 проти 13808 циклів, тобто середні
                  значення перевищують майже удвічі. Інша принципова відмінність партій № 1 і 2
                  у тому, що в першому випадку руйнування відбувалося по галтельному переходу
                  під головками, а в другому – у перших двох витках різьблення (що є типовим для
                  болтів). Тобто у першій партії внаслідок накочування різьблення навіть менша за
                  діаметром ділянка виявилася міцнішою, ніж у товщому місці переходу до голов-
                  ки  болта.  Отже,  різьблення  додатково зміцнює  і  його  слід  наносити  після  всіх
                  видів термообробки.
                      Для фактографічних досліджень з обох партій відібрали болти, які витрима-
                  ли найменшу та найбільшу кількість циклів навантаження за МЦВ та втоми (рис. 3).
                  Спільним тут було те, що одночасно по зовнішній поверхні всіх болтів утворю-
                  валося багато джерел втомних тріщин. Порівняльний аналіз виявив, що принци-
                  пової різниці в будові зламів болтів партії № 2 немає. Водночас є деяка відмін-
                  ність у руйнуванні болтів, випробуваних на втому (низькі навантаження) та МЦВ
                  (вищі). У першому випадку джерела зародження втомних тріщин виникали лише
                  на частині периметру різьблення, а загальна площа зламу приблизно навпіл по-
                  ділена  між  зоною  пришвидшеного  розповсюдження  втомних  тріщин  та  зоною
                  статичного руйнування. У другому випадку тріщини утворювалися по всьому пе-
                  риметру, а площа зони статичного руйнування суттєво переважала площу зони
                  пришвидшеного розповсюдження втомних тріщин.




















                    Рис. 3. Типовий загальний вигляд (а) та схема (b) зламів болтів після втомних випро-
                      бувань: 1 – джерело зародження втомної тріщини; 2 – зона пришвидшеної втоми;
                                      3 – зона статичного руйнування (доламу).
                   Fig. 3. Typical common view (a) and scheme (b) of bolts fracture surfaces after fatigue testing:
                            1 – source of fatigue crack nucleation; 2 – zone of accelerated fatigue;
                                        3 – zone of static fracture (rupture area).

                      Переважальну частину (понад 80%) зламу болта партії № 1 з накоченим піс-
                  ля термічної обробки різьбленням, що витримав найменшу кількість циклів під
                  високими навантаженнями (випроби на МЦВ), займала ділянка пришвидшеного
                  розповсюдження втомних тріщин, тоді як у зламі такого ж болта, який витримав
                  найбільшу кількість циклів, вона не перевищувала 50% загальної площі за ~30…
                  35% зони втоми. Крім того, тут втомні тріщини зароджувалися переважно з одно-
                  го краю, а ділянка втоми була відносно невеликою (рис. 4).
                      Під час руйнування болтів по різьбленню (партія № 2, накочування різьб-
                  лення  до  старіння,  випробування  на  МЦВ)  втомні  тріщини  зароджувалися  на
                  приповерхневих  ділянках  і  мали  типовий  борозенчастий  рельєф  (рис.  4а),  що


                  64
   60   61   62   63   64   65   66   67   68   69   70