Page 89 - Zmist-n3-2015-new

термічні ефекти, які, очевидно, відповідають топленню кристалітів ПВХ у вузлах
флуктуаційної сітки. Слід зауважити, що зразок, модифікований лише ПС, в об-
ласті температур 185…230°С не проявляє такого ендотермічного ефекту, що,
імовірно, викликано зменшенням гнучкості макромолекул ПВХ внаслідок сте-
ричного утруднення через ущільнення флуктуаційної сітки. Збільшення рухли-
вості макромолекул ПВХ у зразку з Ba- та Zn-вмісним ПСК можна пояснити мен-
шою її щільністю та утворенням поблизу частинок ПСК перехідних адсорбцій-
них шарів.

Рис. 3. Криві TГ ПВХ матеріалів (а) та ДТА (b): 1 – ПВХ : ДОФ = 100 : 30;
2 – ПВХ : ДОФ : ПС = 100 : 30 : 2,8; 3 – ПВХ : ДОФ : ПСК = 100 : 30 : 1;
4 – ПВХ : ДОФ : ПС : ПСК = 100 : 30 : 2,8 : 1 (wt. parts).

Fig. 3.Thermogravimetry curves of modified PVC materials (а) and curves of differential thermal
analysis (b): 1 – PVC : DOP = 100 : 30; 2 – PVC : DOP : PS = 100 : 30 : 2,8;
3 – PVC : DOP : PSC = 100 : 30 : 1; 4 – PVC : DOP : PS : PSC = 100 : 30 : 2.8 : 1 (wt. parts).

Інтенсивна втрата маси немодифікованого ПВХ та пластикату з Ba- та
Zn-вмісним ПСК за температур вище 230°С та модифікованого полістирольним
модифікатором за температури вище 240°С, що супроводжується появою ендо-
термічних ефектів, відповідає глибокій термоокисній деструкції високомолеку-
лярних компонентів зразків та випаровуванню пластифікатора ДОФ.
ВИСНОВКИ
Встановлено більшу сумісність макромолекул ПВХ з макромолекулами
ПСС, ніж з УПС, у присутності діестерфталатного пластифікатора. Виявлено, що
у системі ПВХ–ПСС здебільш утворюються гетероасоціати макромолекул, а у
ПВХ–УПС – гомоасоціати. Підтверджено зростання теплотривкості за Віка на
15…25 K і пружності – на 6…20% модифікованих ПВХ пластикатів незалежно
від природи полістирольного модифікатора і пластифікатора. Виявлено, що Ba-
та Zn-вмісний ПСК суттєво підвищує поверхневу твердість і пружність модифі-
кованих ПВХ пластикатів, а також термостабільність ПВХ матеріалів.
РЕЗЮМЕ. Установлено влияние природы полистирольного модификатора на сов-
местимость полимеров в пластифицированных поливинилхлоридных материалах. Повы-
шенную совместимость поливинилхлорида и суспензионного полистирола по сравнению
с ударопрочным, подтверждено результатами сканирующей электронной микроскопии.
Зафиксировано влияние природы и содержания полистирольного модификатора и мелко-
дисперсных полимерсиликатных композитов на физико-механические и теплофизические
свойства модифицированных поливинилхлоридных пластикатов. Обнаружено, что введе-
нием полистирольного модификатора можно регулировать физико-механические свойст-
ва, прежде всего упругость, а добавлением мелкодисперсного металлополимерсиликат-
ного наполнителя повысить термостабильность поливинилхлоридных пластикатов.

88