Page 84 - Zmist-n3-2015-new
P. 84

Ô³çèêî-õ³ì³÷íà ìåõàí³êà ìàòåð³àë³â. – 2015. – ¹ 3. – Physicochemical Mechanics of Materials






                  УДК 678.743.22:746.222-139
                             ОСОБЛИВОСТІ МОДИФІКУВАННЯ ПОЛІВІНІЛХЛОРИДУ
                                                  ПОЛІСТИРОЛЬНИМИ ПЛАСТИКАМИ
                                                             1              1             2
                                          В. Є. ЛЕВИЦЬКИЙ  , Ю. В. ЛАРУК  , Л. М. БІЛИЙ  ,
                                                                                           1
                                                                    1
                                                    В. В. КОЧУБЕЙ  , Т. В. ГУМЕНЕЦЬКИЙ
                                   1
                                    Національний університет “Львівська політехніка”;
                             2
                               Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України, Львів
                    Виявлено вплив природи полістирольного модифікатора на сумісність полімерів у
                    пластифікованих полівінілхлоридних матеріалах. Добру сумісність полівінілхлори-
                    ду зі суспензійним полістиролом, порівняно з удароміцним, підтверджено результа-
                    тами сканівної електронної мікроскопії. Встановлено вплив вмісту полістирольного
                    модифікатора  і  дрібнодисперсних  полімерсилікатних  композитів  на  фізико-ме-
                    ханічні та теплофізичні властивості модифікованих полівінілхлоридних пластикатів.
                    Зафіксовано, що, вводячи різну кількість полістирольного модифікатора, можна ре-
                    гулювати фізико-механічні властивості пластикатів, насамперед пружність, а дода-
                    ючи дрібнодисперсний металовмісний полімерсилікатний наповнювач, підвищить їх
                    термостабільність.
                    Ключові слова: полівінілхлорид, полістирол, модифікування, сумісність, композит,
                    термостабільність.
                      Широке використання полівінілхлориду (ПВХ) зумовлено необхідними для
                  споживачів властивостями, що дає можливість переробляти його у різноманітні
                  вироби (листи, профілі, труби, кабелі, лінолеуми тощо). Унаслідок підвищених
                  вимог до експлуатаційних і технологічних характеристик матеріалів і виробів на
                  основі ПВХ зростає необхідність у їх модифікуванні. Ефективно впливати на їх-
                  ню морфологію, а отже, властивості можна фізичним модифікуванням, а також
                  додатками  різної  природи,  зокрема  полімерними  [1]  та  неорганічними  [2].  Так
                  вдається  надати  ПВХ  не  тільки  властивості,  притаманні  окремим  його  компо-
                  нентам, а й нові, що насамперед зумовлено міжфазними областями різного типу.
                      Модифікування, що базується на введенні в суміш різних полімерів, пов’яза-
                  не з впливом багатьох фізико-хімічних чинників, викликаних різноманітною бу-
                  довою  полімерів,  міжфазними  характеристиками  систем,  міжмолекулярними
                  взаємодіями тощо [3]. Оскільки більшість полімерів несумісні між собою, їх су-
                  міші є багатофазними системами, де через утворення перехідних областей між
                  окремими фазами може виникати синергетичний ефект, результатом якого є ви-
                  гідніше поєднання властивостей, які доволі легко регулювати, змінюючи співвід-
                  ношення фаз та їх розмір. Додати в ПВХ інші полімери досить складно через рів-
                  номірний розподіл модифікатора в композиції, що насамперед спричинено різни-
                  ми  реологічними  та  теплофізичними  характеристиками  ПВХ  і  модифікатора.
                  Ввести деякі полімерні модифікатори, зокрема полістирольні, можна з їх розчину
                  в пластифікатор з подальшим суміщенням з ПВХ [4], внаслідок чого модифіка-
                  тор рівномірно розподіляється в композиції [5]. Додаванням сполук неорганічної
                  природи вдається усунути суттєвий недолік матеріалів – низьку термотривкість, а
                  отже, труднощі переробки, оскільки температура  переходу у в’язкотекучий стан

                      Контактна особа: Л. М. БІЛИЙ, e-mail: bill@ipm.lviv.ua

                                                                                          83
   79   80   81   82   83   84   85   86   87   88   89