Page 125 - Zmist-n4-2015
P. 125

(s f) та матриці (s m); довжина (l) та радіус волокон (r); радіус максимальних пор
                  (r); коефіцієнт (l), що характеризує орієнтацію волокон у композиті.
                      Розрахунки показали, що для забезпечення високої тріщиностійкості компо-
                  зита  визначальним  чинником  є  деформаційна  здатність  армувальних  волокон.
                  Найвищу  тріщиностійкість матеріалу забезпечило армування поліпропіленовою
                  фіброю, для якої характерна незначна міцність, але висока деформативність. На-
                  томість армування цементного каменю високомодульними і міцними вуглецеви-
                  ми волокнами та кевларом призводить до створення міцних композитних мате-
                  ріалів, але з дещо нижчими характеристиками тріщиностійкості.
                      РЕЗЮМЕ.  Предложена  расчетная  модель  для  прогнозирования  трещиностойкости
                  волокнистых композитов, созданных на основе цементной матрицы. Установлены основ-
                  ные факторы, формирующие сопротивление композитного материала распространению в
                  нем  трещины.  Получена  простая  инженерная  зависимость  для  расчета  характеристики
                  трещиностойкости  K IC ,  которая  дает  возможность  целенаправлено  формировать  опти-
                  мальный состав композита.
                      SUMMARY. The calculation model for predicting fracture of fibrous composites produced
                  from  the  cement  matrix  is  proposed.  The  main  factors  that  form  the  resistance  of  composite
                  material to crack propagation in it is established. The obtained simple engineering dependence
                  for calculation of the crack growth resistance characteristics enables the purposeful creation of
                  the optimum composition of the composite.
                  1.  Kaplan H. F. Crack propagation and the fracture of concrete // ACI Jornal. – 1961. – 58,
                     № 5. – P. 531–610.
                  2.  Brown J. H. Measuring of the fracture toughness of cement paste and mortar // Mag. Con-
                     crete Res. – 1972. – 24. – P. 185–196.
                  3.  Naus D. J. and Lott J. L. Fracture toughness of Portland cement concretes // ACI Jornal.
                     – 1969. – 66. – P. 481–489.
                  4.  Naus  D.  J.,  Batson  J.  B.,  and  Lott  J.  L.  Fracture  mechanics  of  concrete  //  Fract.  Mech.
                     Ceram. – 1974. – 2. – P. 469–482.
                  5.  The  Fracture  Mechanics  of  Mortars  /  E.  G.  Evans  and  others  //  Cement  and  Concrete
                     Research, – 1976. – 6, № 4. – P. 535–548.
                  6.  Зайцев  Ю.  В.  Моделирование  деформаций  и  прочности  бетона  методами  механики
                     разрушения. – М.: Стройиздат, 1982. – 196 с.
                  7.  Eshelby J. D. The stresses on and in a thin inextensible fibre in a strerched elastic medium
                     // Eng. Fract. Mech. – 1982. – 16, № 3. – P. 453.
                  8.  Панасюк  В.  В.  Механика  квазихрупкого  разрушения  материалов.  –  К.:  Наук.  думка,
                     1991. – 416 c.
                  9.  Браутман  Л.,  Крок  Р.  Композиционные  материалы.  Т.  5:  Разрушение  и  усталость.
                     – М.: Мир, 1978. – 488 с.
                  10. Розрахункова модель фібробетону на міцність за розтягу / В. П. Силованюк, Р. Я. Юхим,
                     А.  Є.  Ліснічук,  Н.  А.  Івантишин  //  Фіз.-хім.  механіка  матеріалів.  –  2015.  –  51,  №  3.
                     – С. 39–45.

                                                                            Одержано 08.04.2015

















                  124
   120   121   122   123   124   125   126   127   128   129   130