Page 52 - Zmist-n5-2015

так і на продуктах його окиснення, а для пояснення механізму захисної дії ПАР
можна використати концепцію резонансних потенціалів [7]. Зіставлення значень
резонансних потенціалів міді і її сполук із потенціалами іонізації основних орга-
нічних сполук екстракту (табл. 2) виявило, що останні адсорбційно активніші до
окисненої поверхні.
Оскільки екстракт містить різні за складом і адсорбційною здатністю орга-
нічні сполуки, то можна припустити, що на першій стадії на поверхні міді на ді-
лянці з Ip = 9,5 еV відбувається спочатку адсорбція бузкового альдегіду та гуано-
зину. Далі, враховуючи здатність міді до утворення хімічних сполук, вона пере-
ходить у хемосорбцію. Крім того, беручи до уваги те, що олеїнова та пальмітино-
ва кислоти під дією атмосферного кисню схильні до плівкоутворення [8], можна
вважати, що з часом на поверхні металу, поверх плівок, до складу яких входять
іони міді і органічні сполуки, виникає шар поліконденсованих сполук із жирних
кислот. Тому захисна дія плівок, що формуються в атмосфері ізопропанольного
екстракту, може наростати в часі, що і встановили раніше [4]. Стадійний процес
їх виникнення за участі органічних ПАР може ускладнюватися в присутності
водяної пари.

Таблиця 2. Відносна різниця між потенціалом іонізації молекул основних
компонентів екстракту шроту ріпаку і “резонансними потенціалами” міді
та її оксиду

Потенціал Відносна різниця між “резонансними
іонізації летких потенціалами” (Iр) та потенціалом
Склад летких сполук іонізації летких сполук екстракту, %
сполук
екстракту
екстракту, мідь oксид міді
еV
Iр = 7,2 еV Iр = 9,5 еV
Ксантозин 8,973 24,60 5,54
Гуанозин 9,620 33,61 1,26
3,5-диметоксиацетофенон 9,081 26,10 4,41
Бузковий альдегід 9,440 31,11 0,63
Олеїнова кислота 9,883 37,26 4,03
Пальмітинова кислота 11,183 55,30 17,70
Дослідження морфології поверхні міді до та після корозійних випробувань в
умовах АК засвідчили, що на поверхні зразків без плівок можна виділити тільки
сліди від механічної обробки поверхні (рис. 1а). Після їх витримки впродовж
24 h в парі летких сполук екстракту на ній виникає захисна плівка (рис. 1b), яка
містить сферичні вкраплення, діаметр яких в декілька разів перевищує товщину
плівки.
Формування вкраплень, вірогідно, пов’язано з тим, що органічні сполуки
екстракту (першочергово альдегіди) спочатку адсорбуються на окиснених ділян-
ках (активних центрах). Поступово органічні сполуки перетворюються в хемо-
сорбовані сполуки із іонами міді, які спричиняють адсорбцію інших сполук.
Оскільки в газовій фазі окремі органічні сполуки екстракту не взаємодіють між
собою, а під час послідовної адсорбції на міді починають взаємодіяти, то можна
вважати, що первинні поверхневі хемосорбовані сполуки із міддю набувають
властивостей каталізаторів. Цьому сприяє і більша зволоженість окисненої по-
верхні проти металевої. Каталітичні осередки зумовлюють виникнення плівок
спочатку навколо активних центрів, а з часом вони заповнюють всю поверхню,
утворюючи суцільну плівку, яка і захищає мідь від АК.

51