Page 53 - Zmist-n5-2015
P. 53

Висновок  про  те,  що  у  формуванні  сферичних  вкраплень  у  плівці  бере
                  участь  водяна  пара,  підтверджує  зміна  морфології  поверхневих  плівок  під  час
                  циклічних корозійних досліджень, коли плівка періодично зволожується і виси-
                  хає. За зволоження відбувається гідратація плівки і вона стає об’ємнішою, тобто
                  розбухає.  Під  час  підвищення  температури  висихає,  зморщується  і,  можливо,
                  частково  втрачає  суцільність,  утворюючи    плівку  типу  “шагренева  шкіра”
                  (рис. 1с), через що погіршуються її захисні властивості.














                         Рис. 1. Морфологія поверхні мідних зразків: а – після механічної обробки;
                     b – після формування плівки впродовж 24 h у газопаровій атмосфері в присутності
                          дистильованої води; c – після циклічних випробувань упродовж 20 діб
                                за конденсації вологи в присутності дистильованої води.
                          Fig. 1. The morphology of the copper samples surface: a – after machining;
                        b – after forming a film during 24 h in the gas-steam atmosphere in the presence
                            of distilled water; c – after cyclic tests during 20 days under conditions
                                of moisture condensation in the presence of distilled water.

                      Припущення про участь водяної пари в утворенні поверхневих плівок пояс-
                  нює погіршення їх захисних властивостей під час формування в присутності вод-
                  ного розчину NaCl. По-перше, хлорид-іони сприяють гідратації плівки органіч-
                  них сполук, що гальмує її висихання, знижує щільність і захисні характеристики.
                  По-друге,  не  виняток,  що  гідратація  органічних  сполук  екстракту  ріпаку  може
                  відбуватися  і  в  парогазовій  фазі,  послаблюючи  їх  адсорбційну  здатність.  А
                  оскільки вона інтенсивніша на твердій поверхні металу, то можна вважати, що
                  саме окиснена поверхня полегшує утворення хемосорбційних сполук. По-третє,
                  внаслідок конкурентної адсорбції хлорид-іони погіршують адсорбційну здатність
                  летких  компонентів  екстракту.  Тому  на  поверхні  металу  з’являються  пухкіші
                  плівки з погіршеними захисними властивостями. І, врешті-решт, під час окиснен-
                  ня міді адсорбовані хлорид-іони, імовірно, можуть формувати менш щільні хлор-
                  вмісні поверхневі продукти, ніж окси- та гідроксисполуки.
                      Отже,  можна  стверджувати,  що  формування  плівок  в  атмосфері  ізопропа-
                  нольного екстракту на поверхні міді досить складне і багатоступеневе. В резуль-
                  таті, залежно від умов, утворюються плівки, до складу яких можуть входити як
                  хімічні сполуки міді, органічні сполуки екстракту ріпаку, молекули води, так і
                  полімерні структури внаслідок модифікації присутніх в екстракті жирних кислот.
                      Електрохімічні  дослідження  парціальних  електродних  процесів.  Вивчаючи
                  вплив  плівок  ЛІАК  на  швидкість  парціальних  електродних  процесів  анодного
                  окиснення  міді  і  катодного  відновлення  молекулярного  атмосферного  кисню  в
                  0,01 М розчині NaCl у присутності та без захисних плівок, виявили, що незалеж-
                  но, чи є на поверхні міді плівки ЛІАК, чи ні, швидкість анодних процесів суттєво
                  перевищує швидкість катодних. При цьому і на катодних, і на анодних поляриза-
                  ційних кривих, незалежно від стану поверхні, є ділянки з декількома екстремаль-
                  ними значеннями густини струму (рис. 2). Така зміна густини струму від потен-

                  52
   48   49   50   51   52   53   54   55   56   57   58