Page 55 - Zmist-n5-2015
P. 55

У присутності на поверхні міді плівки ЛІАК густина анодного струму різко
                  зменшується,  особливо за  потенціалу  максимуму  0,6  V. При  цьому  на  анодній
                  кривій можна виділити практично чотири її максимуми. Оскільки перші, найімо-
                  вірніше, пов’язані з утворенням хлоридвмісних продуктів, а третій – із форму-
                  ванням оксидів, або хлороксидів чи хлоридгідроксидів [9, 10], то можна припу-
                  стити, що плівка більше гальмує проникнення молекул води, ніж хлорид-іонів,
                  тобто перешкоджає розчиненню міді.
                      Практично однакову густину анодного струму під час пасивування міді за
                  потенціалу 1,4 V у присутності або за відсутності на поверхні плівки пояснюють
                  тим, що в цих умовах швидкість її розчинення визначають не захисні характерис-
                  тики плівки, а властивості шару продуктів розчинення міді. Не виключено, що
                  плівка  за  високої  поляризації  втрачає  цілісність  або  зривається  з  поверхні.
                  Оскільки  поверхня  під  плівкою  під  час  анодної  поляризації  менше  розтравлю-
                  ється і на ній накопичується менше продуктів, то після зриву плівки ЛІАК швид-
                  кість анодного розчинення металу підвищується.
                      Зміна нахилу анодних поляризаційних кривих у межах потенціалів між мак-
                  симумами анодних густин струму вказує на те, що утворення поверхневих спо-
                  лук контролюють різні стадії, при цьому природа контролюючої найбільш чітко
                  змінюється, коли є плівка. Оскільки швидкість анодних процесів розчинення міді
                  як за відсутності, так і в присутності на поверхні плівки значно вища, ніж катод-
                  них, то можна стверджувати, що плівка не змінює природу контролюючого пар-
                  ціального процесу корозії міді в тонких прошарках 0,01 М розчину NaCl. Тобто в
                  умовах АК розчинення міді контролює катодний процес.
                      ВИСНОВКИ
                      Ізопропанольний екстракт шроту ріпаку можна використовувати як ефектив-
                  ний леткий інгібітор атмосферної корозії міді і в присутності, і за відсутності в
                  газовій  атмосфері  водяної  пари,  а  також  за  періодичного  зволоження  поверхні
                  металу.  Плівки ЛІАК  формуються  поступово  та пошарово.  Спочатку  із  газової
                  фази  ізопропанольного  екстракту  на  поверхні  міді  хемосорбуються  альдегіди
                  (бузковий альдегід) та глікозиди (гуанозин), а далі адсорбуються інші леткі орга-
                  нічні  сполуки.  Останніми  –  жирні  кислоти,  які  утворюють  зовнішні  полімерні
                  шари. Водяна пара, яка з’являється в парогазовій фазі, знижує ефективність за-
                  хисних властивостей плівок ЛІАК внаслідок каталітичної гідратації органічних
                  плівок і збільшення їх вологонасичення. Хлор-іони комплексно впливають як на
                  збільшення гідратації плівок, так і на адсорбцію летких сполук, що ще відчутні-
                  ше погіршує захисні властивості плівок ЛІАК. Плівки ЛІАК з ізопропанольного
                  екстракту в умовах моделювання атмосферної корозії міді інтенсивніше гальму-
                  ють швидкість  анодного процесу,  ніж  катодного. При  цьому  швидкість корозії
                  контролює катодний процес відновлення молекулярного кисню повітря.

                      РЕЗЮМЕ. Гравиметрическими и электрохимическими поляризационными исследо-
                  ваниями обнаружено, что изопропанольный экстракт шрота рапса является эффективным
                  летучим ингибитором атмосферной коррозии меди. Установлено, что при формировании
                  эффективность действия поверхностной пленки зависит от состава парогазовой фазы, а в
                  условиях увлажнения поверхности металла скорость коррозии определяет скорость катод-
                  ного процесса возобновления атмосферного кислорода. Во время оценки адсорбционной
                  активности органических молекул за индексами реакционной способности, а также изуче-
                  ния морфологии поверхности образцов сделано предположение, что эффективность дей-
                  ствия изопропанольного экстракта на начальной стадии обусловлена хемосорбцией лету-
                  чих органических компонентов шрота рапса, которые в дальнейшем взаимодействуют и
                  трансформируются  в  поверхностную  фазовую  пленку,  содержащую  ионы  меди,  воду  и
                  органические вещества.



                  54
   50   51   52   53   54   55   56   57   58   59   60