Page 133 - 07
P. 133

траторами напружень) до рівня суцільних (непошкоджених тріщинами) зразків. Роз-
                  роблено  інгібіторовмісні  поліуретанові,  поліепоксидні  й  кремнійорганічні  поліепо-
                  ксидні ін’єкційні композиції, які забезпечують протикорозійний захист сталевої ар-
                  матури  залізобетонних  конструкцій.  Виявлено  синергічний  вплив  молібдатного  та
                  нітратного інгібіторів на сталеві поверхні в слабокислих середовищах. Для інженер-
                  ної практики сформульовані розрахункові залежності, які дають можливість встанов-
                  лювати силові режими ін’єктування з урахуванням розклинювання тріщини ін’єкцій-
                  ними полімерними вставками. Розроблені технологія й дослідно-промислове вироб-
                  ництво  поліольних  та  ізоціанатних  компонентів  модифікованих  поліуретанових
                  ін’єкційних  матеріалів,  які  впроваджено  на  промислових  будівельних  об’єктах  під
                  час реалізації технології відновлення міцності та роботоздатності пошкоджених бе-
                  тонних і залізобетонних конструкцій.
                      В. С. Труш (ФМІ НАН України, Львів). Підвищення експлуатаційних власти-
                  востей титанових сплавів модифікуванням поверхневого шару елементами вті-
                  лення  (O,  N,  C).  Подані  результати  досліджень  утомної  міцності  та  довговічності
                  альфа та псевдо-альфа сплавів титану з регламентованим градієнтним твердорозчин-
                  ним  (РГТ)  зміцненням  поверхневого  шару  елементами  втілення  (O,  N,  C).  Вперше
                  експериментально встановлено універсальність ефекту підвищення довговічності ти-
                  танових сплавів ВТ1-0, ПТ-7М, ОТ4-1 зі зміцненим (киснем) на оптимальний рівень
                  поверхневим шаром як за циклічних, так і статичних умов навантаження. Встановле-
                  но природу підвищення довговічності титанових сплавів з РГТ зміцненням поверхне-
                  вого шару. На прикладі сплаву ВТ1-0 показано, що збільшення довговічності за опти-
                  мального  рівня  РГТ  зміцнення  поверхневого  шару  зумовлено  формуванням  макси-
                  мального рівня стискальних напружень, подрібненням субзеренної структури та ут-
                  воренням впорядкованої коміркової дислокаційної структури.
                      В. І. Кирилів (ФМІ НАН України, Львів). Формування поверхневої нанокри-
                  сталічної структури на сталях та їх фізико-механічних властивостей. Розвинуто
                  дослідження в галузі поверхневого зміцнення механоімпульсною обробкою, яка базу-
                  ється на використанні енергії високошвидкісного тертя. Установлено, що під час цієї
                  обробки формується градієнтна нанокристалічна структура з розміром зерна на по-
                  верхні 12...50 nm. Необхідною умовою формування наноструктури є високий ступінь
                                                                              –2
                                                                         11
                  деформації  (більше  10),  за якої  густина  дислокацій  досягає 10   сm .  Особливістю
                  механоімпульсної обробки є використання різних технологічних середовищ (ТС), які
                  є джерелом насичення приповерхневих шарів елементами ТС (вуглець, азот, кисень,
                  водень), які розміщуються в основному на межах зерен та впливають на сили міжатом-
                  ного зчеплення й можуть бути корисними або шкідливими. Показано, що ТС на олив-
                  ній основі забезпечують кращі механічні властивості сталі, тому рекомендовано їх ви-
                  користовувати з додаванням низькомолекулярного поліетилену. Показано позитивний
                  вплив  різнонаправленого  термопластичного  деформування  приповерхневих  шарів
                  металу  спеціальним  зміцнювальним  інструментом  (патент  України  № 70431).  Ці  ж
                  технологічні  прийоми  підвищують  пластичність  сталей  після  електролітичного  на-
                  воднювання. Крім цього, поверхнева градієнтна нанокристалічна структура викликає
                  уповільнення проникнення водню в матричний матеріал.
                      P. P. Романюк (ЗНЦ НАН України і МОН України). Радіаційне та хімічне мо-
                  дифікування аморфних халькогенідних матеріалів. Вивчені закономірності впли-
                  ву гама-квантів на структуру та модифікування її вісмутом, електрофізичні та оптич-
                  ні властивості аморфних плівок моносульфіду й моноселеніду германію. Встановле-
                  но, що під час конденсації плівок (GeSe) 1–xBi x та (GeS) 1–xBi x (х ≤ 0,15) на підкладки
                  при Т = 293 K формується аморфна структура з тетраедричною координацією атомів
                  Ge  і  подвійною  координацією  атомів халькогену,  а  атоми  Ві  схильні  до  утворення
                  структурних одиниць пірамідального типу ВiХ 3/2 (X = Se, S). Вивчено часову стабіль-
                  ність  радіаційно-стимульованих  оптичних  змін.  Установлено, що  гама-опромінення
                  плівок GeSe пришвидшує їхнє фізичне старіння і може бути використане для обробки
                  таких матеріалів для стабілізації їх експлуатаційних властивостей. Встановлено кон-


                                                                                         139
   128   129   130   131   132   133   134   135   136   137   138