Page 136 - 07
P. 136

За  результатами  зміни  швидкості  репасивації  V r  і  коерцитивної  сили  HС  виявлено
                  більшу схильність до експлуатаційної деградації сталі 15Х1М1Ф, ніж сталі 12Х1МФ,
                  що пов’язано з інтенсивнішим перерозподілом карбідотвірних елементів, вміст яких
                  у  сталі  15Х1М1Ф  вищий.  Запропоновано  нову  методику  пришвидшеної  деградації
                  сталей парогонів ТЕС у лабораторних умовах, яка дає можливість за сумісного впли-
                  ву  високої  температури  й  циклічних  навантажень  отримувати  експрес-інформацію
                  про  трансформацію  вихідної  структури  й  мікропошкодженість  сталей,  аналогічну
                  експлуатаційній. Встановлено, що для прогнозування деградації властивостей тепло-
                  тривких сталей парогонів під час їх тривалої експлуатації за допомогою параметра
                  Ларсона–Міллера P = f (T, τ), де T і τ – відповідно температура і час експлуатації, йо-
                  го потрібно модифікувати: P = f (T, τ, s T), де σ Т – середній рівень механічних напру-
                  жень у стінці парогону.
                      П. Я. Лютий (ФМІ НАН України, Львів). Розробка нових матеріалів на осно-
                  ві перехідних та рідкісноземельних металів для ефективного зберігання водню
                  та  магнетного  охолодження.  Побудовано  в  повному  концентраційному  інтервалі
                  ізотермічні перерізи діаграм стану для {Cr, Fe, Co, Cu}–Ga–Si потрійних систем. Кри-
                  сталічна  структура  дев’яти  нових  тернарних  сполук  досліджена  вперше.  Вивчено
                  кристалічну структуру вперше синтезованих Ti 3Cr 3O та Zr 3Cr 3O кисеньстабілізованих
                  фаз зі структурою типу Ti 2Ni, а також воденьсорбційні характеристики гідридів на їх
                  основі.  Обговорено  перспективність  подальших  досліджень  цього  класу  сполук  як
                  матеріалів для металогідридних джерел струму та каталітичних додатків у компози-
                  тах на основі магнію. Подані принцип дії, основні класи, а також проблеми практич-
                  ного  застосування  матеріалів  для  магнетного  охолодження  за  температур  близьких
                  до  кімнатної.  Показано  перспективність  та  практичну  значимість  цього  напрямку
                  досліджень, особливо сполук зі структурою типу NaZn 13 та гідридів на їх основі.
                      В. В. Березовець  (ФМІ  НАН  України,  Львів).  Фазово-структурний  стан  і  во-
                  деньсорбційні властивості нових сплавів на основі магнію. Показано перспектив-
                  ні  способи  активації  та  пришвидшення  процесів  гідрування-дегідрування  магнію
                  внаслідок  механічної  обробки  у  високоенергетичних  кульових  млинах.  Подані  нові
                  сплави на основі систем Mg–M–Ni (M = Al, Mn, Ti), де вперше синтезовано сполуку
                  Mg 3TiNi 2 та підтверджено існування сполуки Mg 3MnNi 2. Синтезовано сплави складу
                  Mg 88M 4 Ni 8 . Показано воденьсорбційні властивості синтезованих сплавів на основі маг-
                  нію, встановлено високу воденьсорбційну ємність для сплавів Mg 88M 4 Ni 8  (~5,5 mass.%
                  водню).  Побудовані  діаграми  фазової  рівноваги  для  систем  Mg–{Ti,  Mn}–Ni  при
                  500°С, виявлено існування фазової рівноваги між сполуками Mg 3TiNi 2, TiNi та Ti 2Ni.
                  Встановлено кристалічну структуру нових магнієвмісних гідридів/дейтеридів. Пока-
                  зано, що дейтерид Mg 3MnNi 2D ~3 перший досліджений гідрид втілення на основі маг-
                  нію. Показано, що механічне легування магнію Ti, TiFe оксидами титану, субокси-
                  дами Ti 4Fe 2O 0,3 покращує кінетику “сорбції–десорбції” водню та понижує температу-
                  ру  реакції.  Найліпші  сорбційні  властивості  отримані  для  композитів,  синтезованих
                  методом реактивного помелу в середовищі водню для системи Mg–20 Ti 4Fe 2O 0,3.

                                                                             О. Г. Лук’яненко


















                  142
   131   132   133   134   135   136   137   138