Page 70 - 07
P. 70

15
                                                                       ×
                                    D » 3,85 10×  - 10  1,75 10+  × - 12 T  1,96 10+  -  ,
                                     g
                                               - 8        - 12         -
                                                                       14
                                                   -
                                    D » 1,14 10×   6,22 10×  T  8,59 10+  ×  ,
                                     a
                                                                                        (17)
                                                             - 5  2
                                                       1,15 10 T×
                                    K Sg  » - 2,92 0,01T+  +      ,
                                    K   » 1,58 0,01T-  +    - 5  2  .
                                                      1,12 10 T×
                                     Sa
                  Для визначення зміни з часом t і геометрією x концентрації водню C H(x, t) у стін-
                  ці корпусу реактора під час його охолодження сформулюємо таку задачу:
                                                                                  ( , )x t 
                      ¶ C H g ( , )x t  ¶    C ¶  H g ( , )x t   C¶ H a  ¶   C¶ H a
                                                            ( , )x t
                               =     D g ( , )x t   ,          =    D a ( , )x t    , 
                           t ¶    x ¶          x¶         t¶      x¶            x ¶  
                                                                     
                                                          , )t
                      C Hg ( ,0)x  = C H a ( ,0)x  = C 0 ( ),x  C H  ( x-  g  C = H  (x  , ) 0,t  =
                                                                    a
                                                                                         (18)
                         ¶ C H g ( , )x t  ¶ C  ( , )x t  C H g ( , )x t  C  ( , )x t
                      [D           = D    Ha    ]    , [        =  H a   ]   ,
                        g             a          x ® 0                    x ® 0
                              x ¶           x ¶          K Sg      K S a
                                             x
                                                0; C
                      C  ( , )x t = C  (x, ),t - x £ £  ( , )x t  C =  ( , ),0x t  x £  x£ ,
                       H        H g       g        H        H a            a
                  де C H g ,  C Ha   – концентрація водню в наплавці і в основному металі відповідно.
                      На момент охолодження до кімнатної температури на межі поділу двох ма-
                  теріалів (х = 0) досягається концентрація водню С Н(0, t), яка спочатку зростатиме,
                  а  потім  зменшується.  З  розв’язку  задачі  (18)  за  швидкості  охолодження
                   ɺ
                  T = 80 C/ h°   знайдемо залежність С Н(t):
                         C  (0, )t » 250[265,796 0,0140536(t-  -  3  -        45ln( )]t+  .   (19)
                                                          16,6837)
                                                                    3,51414t
                          H
                      Надалі  вважаємо,  що  на  межі  сплавлення  наплавки  з  основним  металом  є
                  дископодібна тріщина початкового радіуса а 0 (рис. 2). Дифузійні характеристики
                  і параметри розчинності водню двох складників біметалу різні, але тут наближе-
                  но вважатимемо їх приблизно рівними і такими, що сприяють найбільшій дега-
                  зації водню в тріщину з найближчих об’ємів, тобто матеріал 2 також вважаємо
                  неіржавним. Отримана при цьому похибка піде в запас довговічності біметалу з
                  тріщиною. Тому концентрація водню С Н(0, t) у біметалі, яку визначає формула
                  (19), створюватиме тиск р(t) у тріщині, не менший, ніж в одношаровому корпусі.
                  На основі цього для визначення кінетики поширення тріщини розшарування от-
                  римаємо такі співвідношення:
                                           a ( )t = a + F ( ),t
                                                 0
                               4  2 2   t                        3               2
                                                                     -
                                                    -
                            ×
                                                                           +
                        6,25 10  a          [265,79  0,014(t  16,68)  3,51t  45ln( )]t  . (20)
                                                            -
                                 R T D
                  F ( ) t =        2 2 ∫                                             dt
                                                                              +
                                                               -
                         d s 2 0,2 (1 - n )  t 0  {1 A- 2 [265,79 0,014(t-  16,68) 3  3,51t-  45ln( )]} 2
                                                                                 t
                          C
                  Тут константи  ,a d   s 0,2 , , ,R T D n  вибираємо такими, як для матеріалів кор-
                                     ,
                                                  ,
                                    C
                  пусу гідрокрекінгу нафти, тобто
                                       - 3             5 -
                                a » 4 10 ,×  C d  5,409 10=  ×  m ,  0,2  s 600 МPа,=
                                                                                        (21)
                                          - 6      3
                                                                      =
                                        ×
                                R = 7,84 10  МPа m /(mol K), ×   T  293 K,
                                                  ×
                                                         2
                                            D = 9 10×  - 10  m /s,  n 0,3= ,
                                        A C »  0,5 , якщо C Н ( ) 5ppmt ³  .
                                         2 H
                  Тут також задаємо величину t 0, що відповідає періоду зародження водневої трі-
                  щини,  тобто  t 0 » 2,78  h,  а  радіус  початкової  вибираємо  за  розміром  водневої
                  тріщини [2] як a 0 » 0,01 m.
                  76
   65   66   67   68   69   70   71   72   73   74   75