Page 71 - 07
P. 71

На основі співвідношень (20) і (21)
                  побудували (рис. 3) залежність a(t) рос-
                  ту  тріщини  розшарування  на  поверхні
                  сплавлення  захисного  покриву  і  основ-
                  ного  матеріалу  корпусу  реактора  гідро-
                  крекінгу  нафти.  Виявили,  що  надвисокі
                  концентрації водню, що утворюються в
                  стінці  реактора  за  його  швидкісного
                  охолодження, можуть викликати руйну-
                  вання матеріалу без додаткових силових
                  навантажень.
                      Діагностика поширення тріщини
                  розшарування  з  допомогою  сигналів
                  акустичної емісії. Водневі тріщини, як    Рис. 3. Залежність a(t) кінетики росту
                  правило,  зароджуються  і  поширюються          тріщини розшарування
                  в  середині  об’єму  матеріалу,  через  що    в стінці корпусу реактора.
                  візуальна діагностика неможлива. Тому
                                                            Fig. 3. Dependence a(t) of the kinetics
                  для цього спробували використати різні         of separation crack growth
                  методи  неруйнівного  контролю.  Най-             in the reactor wall.
                  ефективнішим виявився метод акустич-
                  ної  емісії  [10–14].  Побудуємо  розрахункову  модель  для  визначення  кінетики
                  поширення таких тріщин через параметри сигналів акустичної емісії (САЕ), які
                  вимірюють безпосередньо на поверхні досліджуваного елемента. Суть моделі ось
                  у чому.
                      Як  відомо  [10–14],  площу  S  новоутворених  дефектів  (площа  підростання
                  тріщини) можна визначити через суму амплітуд  A  сигналів АЕ:
                                                               i
                                                       n
                                                  S = b ∑  A .                          (22)
                                                          i
                                                       i= 1
                  Тут b – акустико-емісійна константа матеріалу, яку визначають із експерименту
                  [14]; n – кількість подій сигналів САЕ, зареєстрованих під час поширення тріщини.
                      Як  відомо  [2],  стрибки  підростання  воднево-механічної  тріщини  вздовж  її
                  контуру для мікроізотропного матеріалу можна вважати наближено однаковими
                  за різних інкубаційних періодів їх підготовки. Тому площі  s  мікроруйнування,
                                                                          i
                  які генерує кожна подія САЕ, будуть у середньому однакові (тут їх приймаємо як
                  мікрокруги; див. рис. 4; s i » const = s a).
                      Отже, можна записати, що
                                                                n
                                  A » const = A ,     ( )S t = s n ( )t = b ∑  A i  » A nb  ( )t .   (23)
                                   i
                                             a
                                                                        a
                                                        a
                                                               i= 1
                  Тут n(t) – функція, що визначає кількість подій САЕ за час t. Для розглядуваного
                  випадку формулу (23) можна подати ще так:
                                             S ( )t = m Ab  + A nb  ( )t ,              (24)
                                                       A    a
                  де  m  –  кількість  дискретних  подій  САЕ  з  амплітудами  A > A ,  що  відповідає
                                                                        A   a
                  зародженню водневої тріщини [2].
                      На основі формул (20) і (24) запишемо співвідношення
                                                     2
                                                                               2
                                                                          2
                                                           A nb
                                a
                           S = p 0 2  = m Ab A , S D  ( )t  = Fp ( )t  = a  ( ),t  S ( )t  a=p  F+ ( )tp.   (25)
                            0
                                                                          0

                                                                                          77
   66   67   68   69   70   71   72   73   74   75   76