Page 8 - Zmist-n3-2015-new
P. 8

Ô³çèêî-õ³ì³÷íà ìåõàí³êà ìàòåð³àë³â. – 2015. – ¹ 3. – Physicochemical Mechanics of Materials






                  УДК:539.375;539.4:536.543
                     ПОШИРЕННЯ ТРІЩИН ВИСОКОТЕМПЕРАТУРНОЇ ПОВЗУЧОСТІ
                             В МЕТАЛАХ ЗА НЕЙТРОННОГО ОПРОМІНЕННЯ (ОГЛЯД)
                                                          1             1                  2
                                        О. Є. АНДРЕЙКІВ  , В. З. КУХАР  , І. Я. ДОЛІНСЬКА
                                 1
                                   Львівський національний університет ім. Івана Франка;
                             2
                               Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України, Львів
                    Отримано нове рівняння для визначення швидкості поширення тріщини високотем-
                    пературної повзучості з урахуванням впливу нейтронного опромінення. На його ос-
                    нові побудована математична модель розрахунку залишкової довговічності пласти-
                    ни з макротріщиною, що знаходиться в умовах високотемпературної повзучості під
                    опроміненням. Застосування моделі продемонстровано на аналозі задачі Ґріффітса.
                    Встановлена хороша кореляція одержаних аналітичних результатів з відомими екс-
                    периментальними.
                    Ключові  слова:  високотемпературна  повзучість,  нейтронне  опромінення,  d c -мо-
                    дель, енергетичний баланс, швидкість росту тріщини високотемпературної повзу-
                    чості, коефіцієнт інтенсивності напружень, залишковий ресурс.
                      Вихід  з  ладу  внутрішніх  компонентів  через  радіаційно-індуковане  високо-
                  температурне  розтріскування  властивий  реакторам  різних  типів,  зокрема  водо-
                  водяним і реакторам кипіння.
                      Опромінення аустенітних сталей, що зазвичай використовують як структур-
                  ні елементи у реакторах на легкій воді, призводить до зміни їх механічних влас-
                  тивостей та мікроструктури. Границя текучості в них зростає, тоді як в’язкість
                  руйнування знижується. Радіаційно зумовлена сегрегація обумовлює перерозпо-
                  діл основних легувальних і домішкових елементів на межах зерен. Поряд із роз-
                  пуханням  та  окрихченням  виявлено  так  звану  радіаційну  повзучість  металів  і
                  сплавів внаслідок опромінення, яка викликає небажані зміни розмірів та форми
                  деталей і вузлів ядерного реактора, що може спричинити катастрофічні наслідки.
                  Вже з 80-х років минулого століття до цієї проблеми прикута увага матеріало-
                  знавців. З’явилось багато праць, де розглядають радіаційну повзучість та її зв’я-
                  зок  з  характеристиками  матеріалу.  Вивчено,  зокрема,  вплив  опромінення  на
                  швидкість радіаційної повзучості. Наприклад, у працях [1, 2] досліджували коре-
                  ляцію  швидкості  повзучості  з  границею  текучості  неопроміненого  матеріалу.
                  Проте такий підхід критикують інші автори, які стверджують, що швидкість пов-
                  зучості визначає структура, що неперервно еволюціонує під дією опромінення.
                  Вони пропонують будувати залежності швидкості від енергії дефекту упаковки
                  [3−5]. Більшість науковців все-таки стверджують, що швидкість радіаційної пов-
                  зучості найкоректніше подавати як залежність від дози опромінення (флюенса)
                  чи щільності потоку (флаксу) [6, 7]. Часто її також описують через характеристи-
                  ку пошкодження самого матеріалу – “зміщень на атом”, що увійшла до докумен-
                  тів комісії з регулювання атомної енергетики США. Проте є певні застереження
                  для  застосування  такого  підходу  [8].  Загалом,  особливо  серед  учених-експери-
                  ментаторів, розповсюджена практика лінійної апроксимації дози пошкодженості
                  матеріалу флюенсом.


                      Контактна особа: О. Є. АНДРЕЙКІВ, e-mail: andreykiv@ipm.lviv.ua
                                                                                           7
   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13