Page 112 - Zmist-n5-2015

Контактна корозія за температури 50°C. Корозійну поведінку сплавів за
підвищеної температури продемонстровано на рис. 4. Збільшення температури
середовища призводить до зміни природи головного деполяризатора. Як відомо,
зі зростанням температури водних розчинів концентрація розчиненого молеку-
лярного кисню знижується [1, 10], отже, корозійний процес буде перебігати з вод-
невою деполяризацією, у якому катодною реакцією є відновлення молекул води.
Тому кінетичні залежності для металевих матеріалів у підігрітих розчинах будуть
істотно відрізнятися від залежностей, одержаних за кімнатної температури.
Результати експерименту цілком очікувані та відповідають сучасним уявленням
про кінетику корозії цих матеріалів. Як видно із залежностей (рис. 4), найбільшу
швидкість корозії демонструє САВ-1, хоча за тривалості експерименту більше
200 h швидкість корозії залишається практично сталою. Сплави цирконію, заліза
і титану демонструють низьку швидкість розчинення і за контакту з алюмінієм,
згідно з гравіметричними результатами, швидкість корозії цих сплавів суттєво не
змінюється. Приріст ваги продуктів корозії для САВ-1 за контакту в цих умовах
значно знизився, що пов’язано з пришвидшенням анодної реакції, розчинення
металу, тобто виходом катіонів алюмінію в навколишнє середовище. У результа-
ті катіони вступають у реакцію гідролізу і, як наслідок, відбувається зниження
рН приелектродного шару. За досягнення рН < 4, відповідно до діаграми Пурбе,
2+
значна частина оксиду алюмінію розчиняється, і катіони Al(OH) дифундують у
розчин. В об’ємі нейтрального розчину гідроліз завершується випаданням осаду.
Для встановлення властивостей оксидних плівок зразки впродовж 140 h ви-
тримували в хімічно демінералізованій воді, а потім у розчині 1% NaCl (рис. 5).
Як видно із залежностей, поведінка сплаву алюмінію поза контактом суттєво не
змінюється, а швидкість приросту ваги продуктів корозії трохи знижується, що є
наслідком дії хлорид-іонів. Поведінка САВ-1, що знаходиться у контакті з нержа-
віючою сталлю різко змінюється зі зміною складу розчину. Це явище підтвер-
джує вищенаведені висновки. Зміна розчину призводить до різкого падіння
омічних ускладнень перебігу корозії. Тому швидкість анодної реакції розчинення
алюмінію різко зростає, що призводить до різкого падіння рН і, як наслідок, руй-
нування оксидної плівки. Як видно із графіка, за 100 h експозиції значна частина
продуктів корозії перейшла в розчин.

Рис. 4. Fig. 4. Рис. 5. Fig. 5.
Рис. 4. Залежності швидкості корозії сплавів САВ-1 (1), Е110 (2) і ОТ-4-0 (3)
від часу експозиції в дистильованій воді при 50°C.
Fig. 4. Dependences of corrosion rate of alloys САВ-1 (1), E110 (2), OT-4-0 (3)
on exposure time in distilled water at 50°C.
Рис. 5. Залежності швидкості корозії сплавів поза контактом САВ-1 (1) і за контакту
САВ-1 (2) з Х18Н10Т (3) від часу експозиції в дистильованій воді і 1% NaCl при 50°C.
Fig. 5. Corrosion rate dependences of alloys outside contact САВ-1 (1) and in contact САВ-1
(2) with Х18Н10Т (3) on exposure time in distilled water and 1% NaCl at 50°C.

111