Page 115 - Zmist-n5-2015

Ô³çèêî-õ³ì³÷íà ìåõàí³êà ìàòåð³àë³â. – 2015. – ¹ 5. – Physicochemical Mechanics of Materials

КОРОЗІЙНА ТРИВКІСТЬ АМОРФНОГО СПЛАВУ
Fe 68,93Mn 1Mo 4Cr 2C 7P 10B 5Si 2(Cu, W, Al) 0,07 У СЕРЕДОВИЩАХ
РІЗНОЇ АГРЕСИВНОСТІ

1
1
1
О. М. ГЕРЦИК , Л. М. БОЙЧИШИН , М. О. КОВБУЗ ,
2
1
Ю. О. КУЛИК , В. К. НОСЕНКО
1
Львівський національний університет ім. Івана Франка;
2
Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, Київ
Методами хронопотенціометрії та циклічної вольтамперометрії оцінено електрохі-
мічні характеристики об’ємного та стрічкового зразка аморфного металевого сплаву
Fe 68,93 Mn 1 Mo 4 Cr 2 C 7 P 10 B 5 Si 2 (Cu, W, Al) 0,07 у 0,5 М водних розчинах натрію хлориду,
калію гідроксиду та хлоридної кислоти. Встановлено, що поверхня стрічкового зраз-
ка в агресивних водних розчинах є стійкішою, ніж об’ємного аналогічного складу.
Обчислені значення енергій активації процесів розчинення об’ємного зразка в агре-
сивних середовищах різного складу свідчать про підвищену тривкість до корозії
досліджуваного матеріалу.
Ключові слова: об’ємні аморфні металеві сплави, стрічкові аморфні металеві
сплави, корозійна тривкість.
Аморфні металеві сплави (АМС) на основі заліза все ширше застосовують в
електротехнічній промисловості – як магнетні матеріали у високочутливих дава-
чах та як каталізатори електрохімічного синтезу у різних середовищах.
Елементний склад і спосіб отримання АМС визначають їх структурний стан,
що, своєю чергою, зумовлює їх фізико-хімічні особливості і прикладне застосу-
вання. В об’ємних аморфних сплавах різної форми, які отримують охолоджен-
ням, через порівняно невисоку швидкість гартування виникає ієрархія структур-
них утворень – нанофаз, що відрізняються глибиною від поверхні зразка [1-3].
Можлива також зміна елементного складу та створення стійкіших фаз і перехід у
кластерно-кристалографічну структуру [4-6].
Окисно-відновні реакції окремих металів і цих же металів у складнолегова-
них аморфних металевих сплавах відрізняються, оскільки вони володіють у спла-
ві іншими енергетичними параметрами, тобто різними варіантами створюваних
гальванопар.
Методика досліджень. Об’ємні загартовані зразки виготовляли у кварцових
формах у повітрі [7]. Стрічку аморфного сплаву одержали методом швидкого
6
гартування (10 K/s) розплаву на охолоджувальному обертовому мідному бараба-
ні [8]. Для одержаних таким способом аморфних металевих стрічок розрізняють
контактний (к) та зовнішній (з) боки, які дещо відрізняються рівнем структурова-
ності. Сплави виготовлені і передані для дослідження Інститутом металофізики
ім. Г. В. Курдюмова НАН України.
Дифрактограми досліджуваних сплавів отримували на дифрактометрі
DRON-3M (Cu-K a -випромінювання в інтервалі кутів 2q = 10°…140°, крок скану-
вання 0,04°, час сканування в точці 1 s).

Контактна особа: О. М. ГЕРЦИК, e-mail: o_hertsyk@yahoo.com

114