Page 116 - Zmist-n5-2015

Мікроскопічні дослідження здійснювали за допомогою сканувальної елек-
тронної мікроскопії на базі електронного мікроскопа-мікроаналізатора PEMMA-
102-02 [9].
Самочинну корозію АМС-електродів різної форми у агресивних середови-
щах різної протогенності досліджували хронопотенціометрично. Реєстрували по-
чаткове (Е 0) та кінцеве (Е f) значення, а також швидкість (u) зміни (∆Е) вільного
–
потенціалу робочого електрода порівняно з Cl ½AgCl½Ag(sat) електродом. Робо-
чий електрод – стрічка АМС товщиною 25 mm або об’ємний зразок – брусок тов-
щиною 0,7 mm, тривалість вимірювання – 1200 s.
Завдяки застосуванню багаторазової циклічної вольтамперометрії (для елек-
трохімічних досліджень використовували Jaissle Potentiostat/Galvanostat IMP
88PC-R) виявили корозійні особливості поверхневих процесів в умовах циклічно-
го сканування (швидкість 20 mV/s) зовнішнього потенціалу, а також їх тривкість
у повторних багаторазових процесах. Для вольтамперометрії використовували
триелектродну схему, в якій, окрім робочого та електрода порівняння, є допоміж-
ний електрод – платинова пластина [10]. Потенціал (Е corr) та струм (і corr) корозії
визначали з поляризаційних кривих для кожного циклу.
Результати досліджень та їх обговорення. Отримали первинні фізико-
хімічні характеристики стрічкового та об’ємного сплаву
Fe 68,93Mn 1Mo 4Cr 2C 7P 10B 5Si 2(Cu, W, Al) 0,07 (НВРС-4), легованого такими протико-
розійними додатками, як Cr, C, P. На основі результатів рентгеноструктурного
аналізу підтверджено аморфний стан стрічкового зразка і кластерний кристаліч-
ний об’ємного бруска (рис. 1).
Уточнений елементний склад стрічкового зразка і бруска за результатами
сканувальної електронної мікроскопії наведено в табл. 1.
Під час затверднення розплаву відбувається ще активна дифузія атомів,
утворення інтерметалічних сполук, мікрофаз, кластеризація – це основні чинни-
ки, що визначають особливості елементного складу поверхні і, відповідно, впли-
вають на електрохімічні параметри окисно-відновних процесів.

Рис. 1. Дифрактограми стрічкового
зразка (1) та об’ємного бруска (2) сплаву
Fe 68,93 Mn 1 Mo 4 Cr 2 C 7 P 10 B 5 Si 2 (Cu, W, Al) 0,07 .
Fig. 1. Diffractograms of ribbon (1)
and bulk (2) samples
of Fe 68.93 Mn 1 Mo 4 Cr 2 C 7 P 10 B 5 Si 2 (Cu, W, Al) 0.07
alloy.

Таблиця 1. Елементний склад поверхні зразків HВPС-4 (аt.%)
*
Зразок Al Mn P W Cr Fe Cu Si Mo С
Брусок 0,78 1,71 12,97 0,10 2,60 74,28 0,25 1,49 4,08 1,84
Стрічка
0,60 1,67 9,32 0,03 2,74 75,15 0,13 2,75 5,10 3,51
(зовнішній бік)
*
Залишок у зразках може бути відносний до вмісту вуглецю.
Результати мікроскопічних досліджень (рис. 2) свідчать, що контактний бік
тонкої стрічки, який найшвидше охолоджується є, практично, повністю аморф-
ним. На зовнішньому боці стрічки HВPС-4 з’являється дрібнодисперсна зернис-

115