Page 110 - Zmist-n5-2015

На зразках сплаву Е110 оксидні плівки формували високотемпературним
окисненням у парі води за температури 700°С упродовж 30 min.
Вивчали структуру та корозійну тривкість сформованих оксидних покривів
за допомогою імпедансної спектроскопії в розчині 60%-ої сірчаної кислоти. Ви-
міри активного ZRe і ємнісного ZLm елементів імпедансу здійснювали з викори-
станням системи, яка складалася з потенціостата IPC-Pro і аналізатора частотного
відгуку FRA у діапазоні частот 0,02...50 kHz за послідовною схемою заміщення.
Вимірювали з поляризацією робочого електрода за стаціонарного потенціалу, що
2
встановився упродовж 1 h. Площа поверхні робочого електрода 1 сm , допоміж-
ний електрод – платинова пластина, електрод порівняння – хлоридсрібний. Роз-
раховували параметри імпедансу за методикою [16–18].
Результати та їх обговорення. Контактна корозія за температури 25°С.
На значення потенціалу корозії сплавів великий вплив мають легувальні елемен-
ти, обробка поверхні, склад розчину тощо. В розчині 3% NaCl алюмінієвий сплав
САВ-1 має найбільший електронегативний потенціал (–750 mV), а потенціали
сплавів заліза, цирконію та титану дорівнюють 0, –500, –60 mV відповідно. Отже,
у контакті з вищезазначеними сплавами САВ-1 виступатиме анодом гальванічної
пари.
Поляризаційні криві для пари СAВ-1 і Х18Н10Т у 3% розчині NaCl наведені
на рис. 1. Характер залежності для сплаву САВ-1 показує, що реакція анодного
розчинення алюмінію у хлоридних розчинах відбувається без значної поляризації.

Рис. 1. Поляризаційні залежності
сплавів САВ-1 (1) і Х18Н10Т (2)
в 3%-му розчині NaCl при 25°С.
Fig. 1. Polarization dependences
of САВ-1 (1) and Х18Н10Т (2) alloys
in 3% NaCl solution at 25°C.

Катодний процес реакції відновлення деполяризатора, у цьому випадку кис-
ню, відбувається з більшою поляризацією та на граничній густині струму. Таким
чином, електрохімічна корозія алюмінієвого сплаву в цій парі матиме катодний
контроль, тобто вміст кисню та швидкість його дифузії визначає швидкість роз-
чинення анодного матеріалу [1, 8, 10]. Цей висновок підтверджується поляриза-
ційними вимірами, виконаними для цієї пари в розчині 6% NaCl. Густина струму
2 2
корозії знизилася з 0,018 mА/сm для 3% NaCl до 0,012 mА/сm для 6% NaCl,
спричинивши зсув потенціалу корозії у негативний бік на 40 mV, що обумовлено
зниженням розчинності кисню зі збільшенням концентрації солі в розчині [10].
На наведених (рис. 2) залежностях контактної густини струму та потенціалів
електродів від часу у розчині 3% NaCl видно, що значення величин стабілізують-
ся після 200 h експозиції. Значення електродних потенціалів наближаються і різ-
ниця за контакту становить 20 mV, без контакту ~ 750 mV. Введення в середови-
ще агресивного іона-активатора призводить до зниження омічних складових ко-
розійного процесу і, як наслідок, до різкого збільшення швидкості електрохіміч-
ної корозії (табл. 1), що узгоджується з теоретичними уявленнями [10]. Результа-
ти гравіметричних випробувань показали, що підвищення концентрації хлориду
в розчині вдвічі істотно не змінює швидкість корозії САВ-1. Невелике зростання
швидкості корозії для нержавіючої сталі викликане ефектом посилення активації
локальних анодних ділянок хлорид іонами-активаторами.

109