Page 109 - Zmist-n5-2015
P. 109

ний склад одержаних покривів. Метод мікродугового оксидування в сульфатних
                  електролітах дав можливість одержати оксидні плівки, які складаються з TiО 2 у
                  кристалічних модифікаціях рутил та анатаз.
                      Мета  роботи  –  пошук  шляхів  зниження  контактної  корозії  алюмінієвого
                  сплаву САВ-1. Для досягнення цього можна формувати на поверхні цирконієвого
                  сплаву Е110 і титанового сплаву ОТ-4-0 оксидні плівки з високими захисними
                  властивостями.
                      Методика  експерименту.  Як  зразки  використовували  цирконієвий  сплав
                  Е110, сталі марок Х18Н10Т, 12Х1МФ, титановий сплав ОТ-4-0 (домішок не біль-
                  ше, mass.%: Si – 0,12; Al – 0,38), алюмінієвий сплав СAВ-1 (домішок не більше,
                  mass.%: Mg – 0,9; Si – 1,2; Ni – 0,03; Ti – 0,01; Fe – 0,05; Cu – 0,01; Zn – 0,03).
                  Зразки мали довжину 35 mm і діаметр 10 mm, відношення площі катода та площі
                  анода  1:1.  Перед  випробуваннями  зразки  механічно  полірували  до  зменшення
                  розміру абразивного зерна до 7 mm. Для вивчення контактної корозії за кімнатної
                  температури використовували стандартний метод глибокого занурення [9] у ко-
                  мірках  об’ємом  250  ml,  заповнених  дистильованою  водою,  розчинами  натрію
                  хлориду з концентрацією 3 і 6%. Струм контактної корозії контролювали за до-
                  помогою амперметра М104, потенціал – вольтметра М1107 та витримували упро-
                  довж 8 days. Електрод порівняння – хлоридсрібний електрод ЕВЛ-1М1. Вивчали
                  контактну корозію за температури 50°С у статичних автоклавах (зі скла) у хіміч-
                  но деіонізованій воді (електропровідність 0,25 mS/сm) і 1%-му розчині NaCl. Всі
                  розчини електролітів готували з реактивів марки “хч”. Зміну маси на одиницю
                  площі  розраховували  для  різних  часових  відрізків  у  діапазоні  75…800  h  з
                  точністю до 0,01 mg. Досліди повторювали п’ятикратно. Розраховували показни-
                  ки швидкості корозії за такими формулами [10]:
                                                  2
                      масовий показник корозії, g/(m ·h)
                                                   -+ D  m
                                                  k m  =   ;
                                                        S × t
                      глибинний показник корозії, mm/yеar
                                                        -
                                                       k m
                                                   k =    ,
                                                    h
                                                        r
                                                                  2
                  де Dm – зміна маси зразка, g; S – площа поверхні, m ; t – час випробувань, year;
                                        3
                  r – густина сплаву, g/сm .
                      Якісну  оцінку  корозійної  тривкості  сплавів  і  оксидних  покривів  як  засобу
                  захисту виконували на підставі десятибальної шкали ДСТУ 5272-50.
                      Поляризаційні виміри здійснювали  на потенціостаті  IPC-Pro  у  стандартній
                  електрохімічній триелектродній комірці із платиновим допоміжним електродом і
                  хлоридсрібним електродом порівняння, швидкість розгорнення потенціалу 1 mV/s.
                  Попередньо на поверхні зразків електроізоляційним лаком обмежували ділянку
                                2
                  площею 0,5 сm . Поляризацію починали зі стаціонарного потенціалу, що встано-
                  вився  на  зразку  через  20  min  після  занурення  в  розчин. Розраховували  струми
                  контактної корозії за точками перетину анодної поляризаційної кривої для сплаву
                  СAВ-1 і катодної частини для сплавів Х18Н10Т, ОТ-4-0, Е110 з різними типами
                  оксидних покривів. Всі значення потенціалів подані відносно н.в.е.
                      Мікродугові оксидні покриви формували на сплавах ОТ-4-0 та Е110 в елек-
                  тролітах на основі сірчаної кислоти. Формували покриви в гальваностатичному
                                                     2
                  режимі за густини струму 50...200 А/m . Докладний опис попередньої підготовки
                  зразків,  методики  та  апаратури  мікродугового  оксидування  поданий  раніше
                  [11–15], де були вивчені фазовий та елементний склад оксидів.


                  108
   104   105   106   107   108   109   110   111   112   113   114