Page 59 - Zmist-n5-2015

де r Н – вірогідні радіуси частинок карбонату кальцію, m; r, r 0 – густини частинок
3
дисперсної фази і дисперсійного середовища, kg/m ; η – динамічна в’язкість сере-
довища, Pa×s.
В експерименті використовували солі CaCl 2, MgCl 2×6H 2O, NaHCO 3 марки
“ч.д.а.” і СаСО 3 марки “х.ч.”. Розчини готували з використанням бідистильованої
води.
Результати та їх обговорення. Аналіз мікрофотографій (рис. 1) показав, що
за відсутності інгібітора осад мав вигляд витягнутих голчастих кристалів розмі-
ром 10…30 mm. Інгібітор у розчині призводив до укрупнення осаду і появи крис-
талів ромбічної структури. Кристали голчастої і ромбічної структури могли свід-
чити про поліморфність осаду, а введення інгібітора, очевидно, призводить до
зміни його фазового складу.

Рис. 1. Електронно-мікроскопічні зображення осаду карбонату кальцію за відсутності (а)
і присутності інгібітора ОК-2 (b) (С ОК-2 = 10 mg/l).
Fig. 1. Electron microscopic images of the calcium carbonate precipitate in the absence (a)
and in the presence of the inhibitor OK-2 (b) (С ОK-2 = 10 mg/l).

Отримано рентгенофазові дифрактограми осаду карбонату кальцію за від-
сутності і присутності інгібітора (рис. 2), аналіз яких показав, що домінуючими
фазами були кальцит і арагоніт.

Рис. 2. Рентгенівські дифрактограми карбонату кальцію за відсутності (а)
і присутності ОК-2 (b) (С ОК-2 = 10 mg/l).
Fig. 2. X-rays diffraction of calcium carbonate in the absence (а)
and in the presence of ОК-2 (b) (С ОK-2 = 10 mg/l).

Введення інгібітора збільшувало вміст фази кальциту на 21%: за С ОК-2 = 0 mg/l –
W с = 60,1%, W а = 39,9%, а за С ОК-2 = 10 mg/l – W с = 81,1%, W а = 18,9%.

58