Page 43 - 07

з ЗС за того ж вмісту в композиті. Однак слід зауважити, що теплотривкість КМ з
КбШ (q = 80 m.p.) становить Т = 353 K, тоді як для матеріалів з ЗС за такого ж вміс-
ту спостерігали нижчі значення (Т = 348 K). Виходячи з цього, можна стверджувати,
що КМ, наповнені КбШ (q = 50…80 m.p.), доцільно використовувати для форму-
вання поверхневого шару покривів, які експлуатуються за підвищених температур.
ВИСНОВКИ
На основі попередньо встановленого технологічного регламенту розроблено
рецептури адгезійного і функціональних поверхневих шарів для формування дво-
шарових покривів з поліпшеними адгезійними, фізико-механічними і теплофізич-
ними властивостями. Зокрема встановлено, що під час формування адгезійного
шару у в’язь доцільно вводити карбідну шихту (10…20 mm) за вмісту q = 15…
20 m.p. Матеріал матиме тоді такі показники: адгезійна міцність за відриву –
s а = 70,1…72,3 МРа; за зсуву – τ = 14,3…16,5 МРа; залишкові напруження –
s rs = 1,1…1,2 МРа. Крім того, адгезійний шар можна формувати на основі компо-
зита з наповнювачем залізним суриком (10…20 mm; q = 15…20 m.p.). Матеріал
тоді матиме такі показники: адгезійна міцність за відриву – s а = 45,6…67,8 МРа; за
зсуву – t = 12,2…12,6 МРа; залишкові напруження – s В = 1,6…1,7 МРа.
Обґрунтовано, що залежно від умов експлуатації захисних покривів для
формування поверхневого шару необхідно враховувати вміст і природу введених
у епоксидну в’язь інгредієнтів. Зокрема, для покривів з поліпшеними фізико-ме-
ханічними властивостями, які експлуатуються в умовах дії статичних і динаміч-
них навантажень, необхідно використовувати як наповнювач залізний сурик за
вмісту q = 40…50 m.p. Тоді матеріал матиме такі показники: модуль пружності за
згину – Е = 4,6…4,8 GРа; руйнівне напруження за згину – s rs = 72,8…74,2 МРа;
теплотривкість – Т = 345…346 K. Для покривів з поліпшеними теплофізичними
властивостями, які експлуатуються в умовах впливу знакозмінних температур,
необхідно використовувати карбідну шихту за вмісту q = 50…80 m.p. Матеріал
матиме такі показники: модуль пружності за згину – Е = 4,3…4,4 GРа; руйнівне
напруження за згину – s rs = 56,4…58,6 МРа; теплотривкість – Т = 351…353 K.
РЕЗЮМЕ. Оптимизирован состав адгезионного и функциональных поверхностных
слоев для формирования двухслойных покрытий с улучшенными адгезионными, физико-
механическими и теплофизическими свойствами. Установлено, что при формировании
адгезионного слоя целесообразно вводить частицы карбидной шихты в количестве
q = 15...20 m.p. на q = 100 m.p. эпоксидного олигомера, а для поверхностного слоя покры-
тий с улучшенными физико-механическими свойствами необходимо использовать как
наполнитель железный сурик в количестве q = 40...50 m.p.
SUMMARY. The composition of the adhesive and functional surface layers to form a two-
layer coating with improved adhesion, physical, mechanical and thermal properties was
optimized. It was found that in the formation of the adhesion layer it is worth introducing
carbide blend particles in an amount of q = 15...20 m.p. for q = 100 m.p. epoxy oligomer. When
forming the surface layer of the coating with improved physical and mechanical properties the
iron oxide in an amount of q = 40...50 m.p. should be used as a filter.
1. Букетов А. В., Стухляк П. Д., Чихіра І. В. Властивості модифікованих ультразвуком
епоксипластів. – Тернопіль: Крок, 2011. – 202 с.
2. Ли Х. Справочное руководство по эпоксидным смолам. – М.: Энергия, 1973. – 416 с.
3. Чернин Н. Е. Эпоксидные материалы и композиции. – М.:Химия, 1982. – 228 с.
4. Санжаровский А. Т. Физико-механические свойства полимерных и лакокрасочных
покрытий. – М.:Химия, 1978. – 184 с.
5. Берлин А. А., Басин В. Е. Основы адгезии полимеров. – М.: Химия, 1969. – 318 с.
6. Вакула В. Л., Притыкин Л. М. Физическая химия адгезии полимеров. – М.: Химия,
1984. – 224 с.
7. Корякина М. И. Испытание лакокрасочных материалов и покрытий. – М.: Химия,
1988. – 272 с.
Одержано 24.07.2014
49