Page 104 - Zmist-n5-2015

фії поверхні покривів сплавами заліза з молібденом і вольфрамом прогнозовано
впливатимуть на їх корозійну поведінку у розчинах різної агресивності.
Дослідження корозійної тривкості покривів багатокомпонентними сплавами
Fe–Mo і Fe–Mo–W показали, що у кислому середовищі корозійний процес пере-
бігає переважно з водневою деполяризацією, тоді як в нейтральному та лужному
– з кисневою. Як видно із поляризаційних залежностей, у кислому середовищі
(рис. 4) потенціали корозії покривів зсуваються у позитивний бік відносно потен-
ціалу підкладки, що свідчить про анодний контроль корозійного процесу, а швид-
кість корозії зменшується завдяки зростанню схильності до пасивації за присут-
ності легувальних домішок та формуванню щільної плівки кислотних оксидів ту-
гоплавких металів, які забезпечують захисну дію та гальмують руйнування. При
цьому корозійна тривкість бінарного сплаву Fe–Mo є дещо вищою порівняно із
тернарним, що пояснюється його досконалішою поверхнею.

Рис. 4. Поляризаційні залежності покривів
Fe–Mo і Fe–Mo–W, сформованих
у гальваностатичному режимі. Корозивне
середовище: а – 1 М Na 2 SO 4 з додаванням
H 2 SO 4 до pH 3; b – 1 М Na 2 SO 4 , 3% NaCl
(pH 7); c – 1 М Na 2 SO 4 з додаванням
NaOH до pH 10. Товщина покривів 6 mm:
1 – Fe–Mo–W; 2 – Fe–Mo; 3 – Сталь Ст.3.

Fig. 4. Polarization curves for Fe–Mo and Fe–Mo–W coatings formed in galvanostatic mode.
Corrosive medium: a – 1 M Na 2 SO 4 with H 2 SO 4 to pH 3; b – 1 M Na 2 SO 4 , 3% NaCl (pH 7);
c – 1 M Na 2 SO 4 with NaOH to pH 10. Coating thickness 6 mm:
1 – Fe–Mo–W; 2 – Fe–Mo; 3 – steel Ст.3.

У нейтральному хлоридвмісному середовищі потенціали E corr покривів зсу-
ваються у негативний бік відносно підкладки, що є свідченням катодного контро-
лю корозійного процесу. Причиною гальмування катодної реакції є зміна приро-
ди деполяризатора та ускладнення транспорту кисню внаслідок формування
плівки оксидів не тільки легувальних компонентів, а й заліза, та стійкість оксидів
–
молібдену навіть за присутності іонів-депасиваторів (Cl ). Різницю в значеннях
потенціалів та струму корозії для бінарних та тернарних гальванічних сплавів
(див. таблицю) можна пояснити різною морфологією та топографією поверхні.
Поляризаційні залежності покривів у лужному середовищі (рис. 4c) за гео-
метрією та напрямком зсуву потенціалу корозії аналогічні до одержаних у ней-
тральному хлоридвмісному, що свідчить про катодний контроль корозійного
процесу, який відбувається з кисневою деполяризацією. Гальмується катодна
реакція завдяки формуванню на поверхні сплавів нерозчинних гідроксидів заліза,
що ускладнює доступ кисню. Проте корозійна тривкість у лужному середовищі

103