Page 106 - Zmist-n5-2015

досконалішому рельєфу поверхні та
меншій кількості адсорбованих домі-
шок. Мікротвердість потрійних спла-
вів Fe–Mo–W закономірно перевершує
бінарні Fe–Mo незалежно від режимів
електролізу саме завдяки присутності
вольфраму в складі сплаву. Отже, ана-
ліз отриманих результатів дає змогу
рекомендувати багатокомпонентні по-
криви сплавами заліза з молібденом і
вольфрамом для зміцнення поверхонь
із низьколегованих сталей, що дозво-
лить суттєво підвищити їх характерис-
тики в умовах експлуатації. Рис. 6. Мікротвердість покривів
Fe–Mo–W (1) і Fe–Mo (2) на сталі Ст.3 (3),
ВИСНОВКИ одержаних у гальваностатичному (4) та
Доведено, що топографія та мор- імпульсному (5) режимах.
фологія поверхні електролітичних по- Товщина покривів 30 mm.
кривів Fe–Mo і Fe–Mo–W залежить від
Fig. 6. Microhardness of Fe–Mo–W (1) and
режиму осадження, а застосування ім-
Fe–Mo (2) coatings on steel Ст.3 (3) sub-
пульсного струму сприяє формуванню strate deposited by direct current (4) and
глобулярної рівномірнішої поверхні pulse (5) mode. Coating thickness 30 mm.
покриву, яка утворена агломератами
сферичних зерен розміром 0,2…0,4 mm. Гальванічні сплави заліза з молібденом і
вольфрамом незалежно від режиму осадження мають аморфну структуру, що по-
яснюється високим вмістом легувальних компонентів та є передумовою підви-
щення фізико-механічних та протикорозійних властивостей сплавів. Корозійна
тривкість покривів Fe–Mo і Fe–Mo–W у модельних розчинах різної кислотності
суттєво перевищує показники основного металу, що обумовлено зростанням
здатності до пасивації і утворенням захисних оксидних плівок за участі легуваль-
них компонентів – молібдену і вольфраму, а також формуванням рівномірнішої і
досконалішої структури покриву. За глибинним показником корозії покриви на-
лежать до категорії “вельми стійкі”. Показано, що гальванічні багатокомпонентні
покриви на основі заліза мають високу адгезію до матеріалу підкладки та вищі
фізико-механічні властивості, а за мікротвердістю у 2–3 рази перевершують під-
кладку із низьколегованої сталі.

РЕЗЮМЕ. Рассмотрено влияние режимов электроосаждения на морфологию, топо-
графию и структуру гальванических сплавов железа с молибденом и вольфрамом. Показа-
но, что повышение коррозионного сопротивления покрытий Fe–Mo и Fe–Mo–W в кислой
и нейтральной хлоридсодержащей средах обусловлено как ростом склонности к пассива-
ции благодаря легирующим компонентам, так и формированием глобулярной и гомоген-
ной по составу поверхности. Установлено, что микротвердость гальванических сплавов
Fe–Mo и Fe–Mo–W в 2–3 раза превышает показатели подложек из низколегированной
стали, что объясняется образованием аморфной структуры. Результаты исследований и
трибологических испытаний свидетельствуют о целесообразности использования покры-
тий двойными и тройными сплавами железа для снижения износа в парах трения и повы-
шения коррозионного сопротивления и механической прочности поверхностей, что дела-
ет их перспективными для ремонтных и восстановительных технологий.
SUMMARY. The influence of the electrodeposition regimes on the morphology, topogra-
phy and structure of electrolytic alloys of iron with molybdenum and tungsten is discussed. The
increase in corrosion resistance of Fe–Mo and Fe–Mo–W coating in acidic and neutral chloride-
containing environments due to both rising inclination to passivity by alloying components and
the formation of the surface of globular and homogeneous composition is shown. The micro-
hardness of galvanic Fe–Mo and Fe–Mo–W alloys is established to be 2–3 times higher than one
105