Page 95 - Zmist-n5-2015
P. 95

2
                  де D 0 – коефіцієнт дифузії за нормальних умов, m /s; P 1 – тиск газу, Pa [13].
                      Критерій Шервуда є функцією чисел Рейнольдса (Re) та Шмідта (Sc) і для
                  системи “крапля рідини–газова фаза” його можна розрахувати за рівнянням Ма-
                  нінга [14]

                                            Sh = 2 0,6 Re+  ×  0,5  Sc× 0,33  .
                      Число Шмідта розраховують за формулою
                                                        m
                                                  Sc =   1  .
                                                      D ×r
                                                          1
                      З рівняння балансу теплових потоків (1), формул (4) та (9) можна розрахува-
                  ти зміну температури краплі за певний проміжок часу
                                                 D T 2  F - F ¢¢
                                                     =       ,                          (10)
                                                 Dt    m c× 2
                                                        2
                  а також за рівняннями (5) та (9) – зміну маси краплі (швидкість випаровування)
                                                  D m 2  F ¢¢
                                                       =    .                           (11)
                                                   Dt    r 3
                      Розрахунок швидкості краплі та її переміщення. Швидкість руху краплі
                  можна розрахувати, виходячи з балансу сил, які діють на краплю. Опираючись на
                  другий закон Ньютона, результуючу сил, які діють на краплю (F 2), можна запи-
                  сати так:

                                                F = G + А R+ ,                          (12)
                                                 2

                  де G ,  А  та  R  – сили тяжіння, Архімеда та опору середовища, відповідно, N.
                      Сила тяжіння, що змушує краплю рухатися вниз, та сила Архімеда направле-
                  ні протилежно. Різниця цих сил є такою:
                                                        p  d × 2 3
                                        g
                                     V × ×r   V-  g × ×r =     g  ( × × r - r,          (13)
                                                                        )
                                      2    2   2     1             2   1
                                                          6
                                       3                                   2
                  де V 2 – об’єм краплі, m ; g – прискорення вільного падіння, m/s .
                      Сила опору середовища становить
                                                    2         2     2
                                                r  u ×      d p×   u r ×
                                                             2
                                                 1
                                        R = x S× ×       = x×    1  ×,                  (14)
                                                  2         4     2
                  де  S  –  площа  проекції  тіла  на  площину,  перпендикулярну  до  напрямку  його
                         2
                  руху, m ; ξ – коефіцієнт опору середовища [15].
                      Результуючу  силу  можна  виразити  через  масу  краплі  і  її  прискорення
                         2
                  (а 2, m/s )
                                                           3
                                                       p  d ×
                                           F = m a× 2  =  2   ×  а r ×.                 (15)
                                                                  2
                                            2
                                                               2
                                                2
                                                         6
                      Підставивши у формулу (12) значення з формул (13)–(15), одержуємо:
                                    3             3                   2      2
                               p  d × 2         d p×                dp×   1  u r ×
                                                                     2
                                                 2
                                     ×r  а×   =     g  ( × × r -r - x×         .   ×
                                                             )
                                                            1
                                                        2
                                          2
                                       2
                                 6             6                    4      2
                      Після перетворень і спрощень одержуємо рівняння для розрахунку приско-
                  рення
                                                   r      3 ×r u×
                                                                  2
                                              g
                                          а = ×  1 - 1    - x× 1   .                   (16)
                                                
                                           2
                                                   r 2    4 ×r d×
                                                               2
                                                                  2
                  94
   90   91   92   93   94   95   96   97   98   99   100