Page 99 - Zmist-n5-2015
P. 99

Ô³çèêî-õ³ì³÷íà ìåõàí³êà ìàòåð³àë³â. – 2015. – ¹ 5. – Physicochemical Mechanics of Materials







                                    ФУНКЦІОНАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ ГАЛЬВАНІЧНИХ
                                                               СПЛАВІВ Fe–Mo і Fe–Mo–W

                                           М. В. ВЕДЬ, М. Д. САХНЕНКО, Г. В. КАРАКУРКЧІ,
                                                          І. Ю. ЄРМОЛЕНКО, Л. П. ФОМІНА
                         Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”

                    Розглянуто вплив режимів електроосадження на морфологію, топографію і структу-
                    ру гальванічних сплавів заліза з молібденом і вольфрамом. Показано, що підвищен-
                    ня корозійного опору покривів Fe–Mo і Fe–Mo–W у кислому та нейтральному хло-
                    ридвмісному середовищах обумовлено як зростанням схильності до пасивації завдя-
                    ки легувальним компонентам, так і формуванням глобулярної та гомогенної за скла-
                    дом поверхні. Встановлено, що мікротвердість гальванічних сплавів Fe–Mo і Fe–Mo–W
                    у 2–3 рази перевищує показники підкладок з низьколегованої сталі, що пояснюється
                    утворенням  аморфної  структури.  Результати  досліджень  і  трибологічних  випробу-
                    вань  свідчать  про  доцільність  використання  покривів  подвійними  і  потрійними
                    сплавами заліза для зниження зношування у парах тертя та підвищення корозійного
                    опору і механічної міцності поверхонь, що робить їх перспективними для ремонт-
                    них і відновлювальних технологій.
                    Ключові слова: гальванічні сплави заліза, легувальні компоненти, вольфрам, моліб-
                    ден, корозійна тривкість, мікротвердість, трибологічні характеристики.
                      Ефективне функціонування багатьох галузей промисловості потребує сучас-
                  ної ремонтної бази, яка повинна забезпечувати високу надійність обладнання, мі-
                  німальний термін технічного обслуговування за високої якості виконаних робіт,
                  що передбачає удосконалення існуючих та розвиток новітніх засобів відновлення
                  та поверхневого зміцнення деталей машин і механізмів. На сьогодні широко за-
                  стосовують технології ремонту шляхом гальванохімічного відновлення зношених
                  поверхонь  через нанесення  покривів  твердим хромом,  залізом,  нікелем,  міддю,
                  цинком  тощо  [1,  2]. При цьому  найперспективнішим  вважають  електролітичне
                  залізнення [3]. Особливе місце серед тонкошарових матеріалів згаданого призна-
                  чення посідають композити та електролітичні сплави на основі заліза, яким при-
                  ділено значну  увагу в працях [4–6]. Нівелювати притаманні залізненню низьку
                  адгезію, значну водневу крихкість, недостатню твердість можна завдяки легуван-
                  ню молібденом і вольфрамом, які надають тонкоплівковим матеріалам корозійної
                  тривкості та опору до найнебезпечніших локальних видів корозії (пітингової, щі-
                  линної тощо), а також мікротвердості. Означені технічні параметри забезпечують
                  підвищення ресурсу зношуваних поверхонь та надійність виробам зі сталі та ча-
                  вуну в цілому. Втім подальшого дослідження потребують питання, пов’язані з ке-
                  руванням складом, а отже, і властивостями гальванічних сплавів заліза з молібде-
                  ном і вольфрамом. Тому визначення впливу режимів електролізу на склад, струк-
                  туру, а відповідно, й корозійний опір і механічні властивості покривів подвійни-
                  ми та потрійними сплавами заліза є актуальною задачею, розв’язанню якої при-
                  свячено статтю.
                      Експериментальна  частина.  Покриви  залізо–молібден  і  залізо–молібден–
                  вольфрам осаджували із розроблених цитратних електролітів на основі феруму (ІІІ)

                      Контактна особа: М. В. ВЕДЬ, e-mail: vmv@kpi.kharkov.ua
                  98
   94   95   96   97   98   99   100   101   102   103   104