Page 58 - Zmist-n3-2015-new
P. 58

нескінченності.  Оскільки  у  вирази  (1)  і  (2)  входить  лише  різниця  температур
                      ¥
                  q c–q , то відлікова температура середовища не впливатиме на розв’язок задачі.
                  Інтеграл у рівнянні (2) обчислюють в сенсі скінченної частини за Адамаром (Ha-
                  damard finite part).
                      Перед розв’язуванням задачі доцільно звернути увагу на три важливі речі.
                  По-перше, рівняння (1) та (2) можна без будь-яких застережень використовувати
                  як для аналізу анізотропних, так і ізотропних матеріалів, оскільки тензори L, S та
                          *
                  вектор  γ ɶ  не вироджуються за відповідної зміни характеристик матеріалу на від-
                          2
                  міну від констант формалізму Стро [10, 12, 13] чи аналогічних величин у підхо-
                  дах на основі комплексних потенціалів типу Лехніцького [7, 8]. По-друге, як ви-
                  явиться нижче, термопружне розкриття тріщини та стрибок електричного потен-
                  ціалу на ній у сформульованій задачі залежать лише від різниці заданої темпера-
                                                        ¥
                  тури q c поверхні тріщини і температури q , зумовленої дією зосередженого дже-
                  рела  тепла.  Це пов’язано з  тим, що  термоелектропружні  члени  загальних  інте-
                  гральних рівнянь [10, 11] для розглянутої задачі мають таку ж структуру, як і в
                  рівняння (1). По-третє, для задачі теплопровідності (1) у вигляді сингулярного ін-
                  тегрального рівняння з ядром Коші (яке можна отримати шляхом безпосередньо-
                  го диференціювання рівняння (1)) під час його розв’язування не вдається знайти
                             ¥
                  константи q , визначальної для коректності формулювання та розв’язування рів-
                  няння (2) задачі термоелектропружності.
                      Розв’язування задачі. Розв’язок інтегрального рівняння Карлемана
                                           a
                                           ∫  ln | x - x 0  | ( )f x dx = g ( )x 0       (3)
                                           - a
                  має вигляд [14]
                                                   a     2   2      a       
                                                     ( )t
                                          1         g¢   a - t
                                f  ( )x =      2    ∫         dt + p ∫  f  ( )x dx ,   (4)
                                           2
                                      p 2  a - x   - a  t - x        a -     
                  причому виконується умова
                                       a             1    a   g ( )x
                                       ∫  f  ( ) x dx =   ∫         dx .                 (5)
                                                     a
                                                              2
                                       - a       p ln( / 2)  - a a - x 2
                  Перший інтеграл рівняння (4) слід обчислювати в сенсі головного значення Коші.
                      Отже, на основі співвідношень (3)–(5) розв’язок рівняння (1) набуде такого
                  вигляду:
                                                       2         a          
                                            1       a l    1 -
                                S h x              q         q - + ∫  h xS ( )dx  ;    (6)
                                   ( ) =
                                  n  1          2                    n  1  1 
                                            2
                                        p  a - x 1   al - x 1   - a         
                            a                  1                            ¥ 
                                                              2
                            ∫  S h n  ( )x dx = +   q ln   l + l  1-   2 k+ t  (p c  q  )- q.   (7)
                                         q
                                                                                 
                                  1
                                      1
                           - a              ln( / 2)a                         
                      Із рівнянь (6) та (7) видно, що за довільно заданих значень температури q c
                                                                           ¥
                  берегів тріщини та усталеної на нескінченності температури q  розмірність роз-
                  в’язку задачі не узгоджена через наявність у виразах логарифма довжини а трі-
                                                                                  ¥
                  щини, що суперечить принципу автомодельності. Тому температура q  не може
                  бути довільною і її слід визначати за умови, що у формулі (7) величина у квад-
                  ратних дужках дорівнює нулю, тобто
                                                             2   
                                                       
                                                                1
                                                   q  ln l + l - 
                                            ¥
                                           q = q +                 .                   (8)
                                                c
                                                         2 k
                                                          p
                                                            t
                                                                                          57
   53   54   55   56   57   58   59   60   61   62   63