Page 102 - Zmist-n5-2015

реакцій сплавотворення [14]. Як зазначалося раніше [15], формування сплаву
включає стадії хімічних перетворень, швидкість яких очікувано менша за елект-
рохімічні, внаслідок чого пауза між імпульсами струму сприяє повнішому пере-
бігу саме хімічних стадій та явищ адсорбції-десорбції, які спряжені в загальній
схемі реакцій. У підсумку це забезпечує формування рівномірнішої поверхні,
збагаченої тугоплавким компонентом. Бінарні покриви Fe–Mo, осаджені в галь-
ваностатичному режимі, відрізняються гострими виступами та впадинами і сут-
тєвою нерівномірністю складу на різних ділянках рельєфу (рис. 1a), тоді як в ім-
пульсному відбувається гомогенізація поверхні за складом і, відповідно, за розмі-
рами зерен (рис. 2a). Потрійні ПСП Fe–Mo–W – дрібнокристалічні, складаються з
множини гострих зерен з усередненим розміром 70…100 nm (рис. 1b), а в ім-
пульсному режимі, як і для бінарних, формується згладжена глобулярніша по-
верхня з агломератами сферичних зерен розміром 0,2…0,4 mm (рис. 2b).

Рис. 2. СEM-зображення, 3D-карта поверхні і профіль перетину одержаних
в імпульсному режимі покривів Fe–Mo (а) і Fe–Mo–W (b).
Площа сканування АСМ 5×5 mm. Товщина покривів 6 mm.
Fig. 2. SEM-images, 3D-surface map and profile of intersection for coatings Fe–Mo (a) and
Fe–Mo–W (b) obtained in pulsed mode. Scanning area AFM 5×5 mm. Coating thickness 6 mm.

Бінарні ПСІ відрізняються більшою шорсткістю поверхні та розкидом розмі-
рів зерен по перетину (рис. 2a) порівняно з потрійними гальванічними сплавами
(рис. 2b). Крім того, рельєф поверхні покриву Fe–Mo характеризується достатньо
гострими виступами і впадинами, тоді як для Fe–Mo–W близькі за розмірами

101