Page 101 - Zmist-n5-2015
P. 101
де m 0, m t – маси зразка до випробувань та після експонування у модельному сере-
−3
довищі і зняття продуктів корозії, відповідно, g; ρ – густина сплаву, g·cm ;
2
S – поверхня зразка, cm ; t – час випробувань, year.
Результати та їх обговорення. Топографія поверхні електролітичних спла-
вів молібдену і вольфраму, як встановлено раніше [13], залежить не тільки від
складу покривів, а й режиму осадження, і значною мірою обумовлює корозійні та
фізико-механічні властивості тонкоплівкових матеріалів. Подвійні та потрійні
гальванічні сплави заліза з тугоплавкими металами не стали виключенням. Дос-
лідження топографії та шорсткості поверхні сплавів методом атомної силової
мікроскопії (АСМ) узгоджуються з результатами СЕМ та демонструють відмін-
ність рельєфу і розмірів зерен покривів, сформованих постійним струмом (ПСП)
(рис. 1), від осаджених уніполярним імпульсним струмом (ПСІ) (рис. 2).
Рис. 1. СEM-зображення, 3D-карта поверхні і профіль перетину одержаних
у гальваностатичному режимі покривів Fe–Mo (а) і Fe–Mo–W (b).
Площа сканування АСМ 5×5 mm. Товщина покривів 6 mm.
Fig. 1. SEM-images, 3D-surface map and intersection profile for coatings Fe–Mo (a) and
Fe–Mo–W (b) obtained in galvanostatic mode. Scanning area AFM 5×5 mm. Coating thickness 6 mm.
Це пояснюється як особливостями електрокристалізації у нестаціонарних
умовах, так і перерозподілом швидкості парціальних електрохімічних і хімічних
100
