Page 76 - Zmist-n5-2015
P. 76

Ô³çèêî-õ³ì³÷íà ìåõàí³êà ìàòåð³àë³â. – 2015. – ¹ 5. – Physicochemical Mechanics of Materials







                                МОДЕЛЮВАННЯ ПОШИРЕННЯ ПІТИНГОВОЇ КОРОЗІЇ
                                               ЗА ДОПОМОГОЮ ТОЧКОВИХ ПРОЦЕСІВ

                                             Р. Я. КОСАРЕВИЧ, Б. П. РУСИН, Р. В. ТОРСЬКА
                              Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України, Львів

                    Виконано  серію  експериментів  для  дослідження  поширення  пітингової  корозії  не-
                    ржавіючих сталей. За допомогою анодної поляризації зразків матеріалу у хлорвміс-
                    ному  середовищі  отримано  серію  фрагментів  поверхні  пошкодженої  пітинговою
                    корозією. Для аналізу їх зображень застосовано статистичне моделювання за допо-
                    могою точкових процесів. Для моделювання взаємного впливу пітингових пошко-
                    джень використано Марківські процеси із парною взаємодією. Показано застосуван-
                    ня характеристик випадкових процесів для визначення зв’язку між пітингами.
                    Ключові слова: пітингова корозія, випадкові процеси, точкові образи, кластер.
                      Корозія один із головних чинників деградації металу, а отже, і причина поза-
                  планових зупинок обладнання для обстеження і ремонту складного індустріаль-
                  ного та інфраструктурного обладнання [1]. Зокрема, різні форми локальної коро-
                  зії такі, як корозійне розтріскування, контактна, щілинна міжкристалічна, пітин-
                  гова корозії відіграють значну роль у руйнуванні конструкцій, хімічних апаратів,
                  трубопроводів, теплообмінників, конденсаторів машин, приладів і за своїми на-
                  слідками є найнебезпечнішими. Оскільки за локальної корозії пошкодження зо-
                  середжені на обмеженій площі, а також її поява є випадковою як за місцем, так і
                  за часом, то її неможливо своєчасно розпізнати, а тому вона є надзвичайно небез-
                  печною і призводить до неочікуваних руйнувань конструкцій.
                      Значна частина промислового обладнання виготовлена із нержавіючих ста-
                  лей, які легко пасивуються і є стійкими до загальної корозії. Проте саме для та-
                  ких сталей характерний один із найпоширеніших видів локальної корозії – пітин-
                  гової, яка проявляється у вигляді дрібних глибоких уражень. Попри незначні ви-
                  димі пошкодження різноманітні апарати і трубопроводи із нержавіючої сталі час-
                  то перфоруються наскрізь, що, очевидно, призводить до виходу їх з ладу і зупин-
                  ки обладнання.
                      Не зважаючи на значну кількість досліджень пітингової корозії, на сьогодні
                  не існує єдиного підходу до її трактування. Одними із перших обґрунтовані хі-
                  мічний та електрохімічний механізми її зародження і розвитку [2, 3]. Основною
                  причиною виникнення пітингів вважають дефектність (неоднорідність) структу-
                  ри металів, яка проявляється у вигляді вторинних фаз, сегрегованих домішок, ди-
                  слокацій та точкових дефектів, що зумовлює погіршення захисних властивостей
                  пасивувальної плівки в місцях їх виходу на поверхню металу. Не зважаючи на
                  вагомий внесок у дослідження пітингової корозії, детерміністичні підходи мають
                  обмежене  застосування  через  складність  та  випадковість  корозійного  процесу.
                  Тому на початку 70-х років ХХ століття розвинулися підходи, пов’язані зі стоха-
                  стичною природою виникнення та розвитку пітингової корозії. Вони були зумов-
                  лені  значними  розбіжностями  між  результатами  лабораторних  досліджень  із
                  точним дотриманням умов експерименту та реальними даними, отриманими під
                  впливом факторів, які слабо контролюються протягом тривалого часу [4–6].

                      Контактна особа: Р. Я. КОСАРЕВИЧ, e-mail: kosarevych@ipm.lviv.ua
                                                                                          75
   71   72   73   74   75   76   77   78   79   80   81