Page 101 - Zmist-n2-2015
P. 101

Простіший  у  реалізації  метод  встановлення  просторових  деформацій  по-
                  верхні розроблено на основі цифрової кореляції зображень (ЦКЗ). Його викорис-
                  товують у лабораторіях під час досліджень призматичних зразків бетону [3], ви-
                  мірювання прогину балкових зразків [4] та циклічних і динамічних випробову-
                  вань стандартних зразків [5]. Основні переваги цього методу – безконтактність,
                  мобільність та можливість отримати розподіли деформацій на поверхні балки [6].
                      Практичне застосування методу ЦКЗ для визначення локальних деформацій
                  мостових балок в умовах експлуатації вимагає розробки переносних оптико-циф-
                  рових кореляторів (ОЦК), методик вимірювання та спеціальних алгоритмів об-
                  роблення зображень.
                      Визначення  локальних  деформа-
                  цій  мостових  балок.  Визначення  ло-
                  кальних  деформацій  прогонових  балок
                  мосту  в  умовах  експлуатації  та  моніто-
                  ринг  утворених  дефектів,  а  саме,  сило-
                  вих  тріщин,  реалізовано  за  допомогою
                  переносного  ОЦК.  Апаратна  частина
                  ОЦК  складається  з  відеокамери,  закріп-
                  леної  на  штативі,  освітлювача  і  персо-
                  нального комп’ютера (ПК) (рис. 1).        Рис. 1. Макет мосту і апаратура ОЦК.
                      Методику  вимірювання  локальних
                                                           Fig. 1. Model of a bridge and digital image
                  деформацій  та  роботу  програмного  за-      correlation (DIC) equipment.
                  безпечення ОЦК перевіряли за статично-
                  го навантаження дослідної конструкції прогонової будови мосту із збірно-моно-
                  літного залізобетону, виконаної у масштабі 1:10 [7]. Ця конструкція двобалкова,
                  нерозрізна (рис. 2), по довжині поділена на збірні прогонові 1 і надопорні моно-
                  літні 2 головні балки. Стики 5 головних балок розміщені в зонах нульових зги-
                  нальних моментів (рис. 2b). Плита дослідної конструкції 3 монолітна. Поперечні
                  балки 4 розміщені над опорами і у зонах стиків головних балок. Між опорами і
                  балкою розташовані опорні частини 6. На бокову поверхню балки 7 аерозольною
                  фарбою  нанесено  спеціальний  крапковий  малюнок  для  коректного  вимірювання
                  переміщень методом ЦКЗ.  Навантажували  конструкцію  за  допомогою  пересув-
                  ного пристрою 8. Для реєстрації зображень в ОЦК використали цифрову промис-
                  лову відеокамеру “ToupCam” з USB інтерфейсом. Розміри матриці відеокамери
                                     2                              2
                  m´n = 6,44´4,62 mm , роздільна здатність зображень P  = 3584´2748 точок (пік-
                                       2       2
                  селів), площа пікселя p  » 3 mm . Освітлювали поверхню балки фотолампою по-
                  тужністю  1000  W.  За  попередніми  вимірюваннями  переміщень  поверхні  балки
                  між опорами В і С за допомогою ОЦК встановили суттєву неоднорідність полів
                  переміщень біля опори С, що свідчить про концентрацію напружень на цій ді-
                  лянці (рис. 2). Щоб отримати розподіли деформацій за різного навантаження (від
                  0 до 72 kN), реєстрували низку зображень цієї ділянки та, використовуючи роз-
                  роблені алгоритми обробки зображень, будували поля деформацій.
                      Для встановлення полів деформацій бокової поверхні балки за методом ЦКЗ
                  зареєстровані зображення поверхні до і після прикладання навантаження за до-
                  помогою ПК і спеціалізованої програми автоматично розбиваються на однакову
                  кількість фрагментів, які відтворюють в певному масштабі відповідні елементар-
                  ні площадки поверхні балки. Переміщення фрагментів зображення визначали за
                  зміщенням максимуму їх крос-кореляційної функції, яку розраховують на основі
                  швидкого перетворення Фур’є [8]. Переміщення кожного фрагмента відповідає
                  переміщенню u, v елементарних площадок у площині бокової поверхні балки з
                  врахуванням масштабу b
                                           u = p · b · l m,    v = p · b · k m ,         (1)
                                                                                         105
   96   97   98   99   100   101   102   103   104   105   106