Page 15 - Zmist-n3-2015-new
P. 15

формулу (21) для усіх подібних сталей (304L, 316) за відсутності інших доступ-
                  них даних. Орієнтовна похибка тут не перевищує 0,2%.
                      Коефіцієнт m = 2,161 взяли із праць [29–31], b = 0,196  – з праці [24]. За екс-
                  периментальними даними для неопромінених зразків зі сталі 304L(GG) шукали
                                     –18                                    –20   2
                  коефіцієнт B = 0,9×10 , а для опромінених коефіцієнт a = 4,2×10  cm /n (рис. 5).
                  Коефіцієнти a, B слід знаходити з експерименту для кожного матеріалу окремо.
                  Разом з тим ці коефіцієнти визначаємо і для подібних сталей. Хімічний склад та
                  характеристики таких сталей наведені в табл. 1 і 2.

                                     Таблиця 1. Хімічний склад сталей (%)
                   Шифр  Сталь   Ni    Si     P     S    Mn    C      N     Cr   Mo     O
                    GG    304L   8,95  0,55  0,023  0,008  1,80  0,015  0,067  18,62  0,31  0,014
                    C3    304L   9,10  0,45  0,020  0,003  1,86  0,024  0,074  18,93  0,12  0,014
                    C21   316   10,45  0,61  0,035  0,002  1,23  0,060  0,016  16,27  2,10  0,014


                                    Таблиця 2. Механічні властивості сталей
                                                      Флюенс (E > 1 MeV)
                                        без            21    2        21   2        21   2
                                                  0,3×10  n/cm    0,9×10  n/cm    2,0×10  n/cm
                    Шифр    Сталь   опромінення
                                     σ T    σ u     σ T    σ u    σ T    σ I    σ T    σ u
                                                             MPa
                     С21     316     277    455    480    620    643    716    893    924
                     C3     304L     154    433    338    491    632    668    796    826
                                                             2
                                                       21
                                                                               2
                                                                         21
                                                  0,5×10  n/cm     1,44×10  n/cm
                     GG     304L     159    425    533    610    702    720
                      Обговорення результатів. Для порівняння з експериментальними результа-
                  тами побудували ще й розрахункову криву NUREG-0313 (рис. 5, штрих-пунктир-
                  на лінія). Як бачимо, віднайдені константи придатні і для подібних реакторних
                  сталей. На жаль, не вдалося отримати більше експериментальних даних, що задо-
                  вольняли б наші критерії. У відомих дослідженнях [29] наведені результати для
                  різного вмісту розчиненого в воді кисню, проте, оскільки наша модель не врахо-
                  вує вплив цього чинника на швидкість розтріскування, а розкид доступних даних
                  для різних концентрацій кисню настільки великий, що унеможливлює будь-яку
                  аналітичну інтерпретацію результатів, обмежились вузьким діапазоном концент-
                  рацій (250…600 ppb). Проте навіть тоді, коли не брати до уваги вплив агресивно-
                  го середовища, наша модель придатна для прогнозування росту тріщин у реак-
                  торних компонентах, і, очевидно, демонструватиме кращі результати, ніж розра-
                  хунок за кривою NUREG-0313 [30] без урахування впливу опромінення.
                      ВИСНОВКИ
                      На основі d c-моделі та рівняння енергетичного балансу для елементарного
                  стрибка  тріщини  побудовано  нове  диференціальне  рівняння,  що  описує  поши-
                  рення тріщини високотемпературної повзучості в матеріалах за нейтронного оп-
                  ромінення. З його допомогою сформульована математична модель для визначен-
                  ня залишкової довговічності пластин з тріщинами, що знаходяться в умовах ви-
                  сокотемпературної повзучості та нейтронного опромінення. Модель апробовано
                  під час розв’язанні аналога задачі Ґріффітса, тобто визначення періоду докритич-

                  14
   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19   20