Page 57 - Zmist-n3-2015-new
P. 57

ла чи стоку тепла, а також з’ясувати умови математичної та фізичної коректності
                  поставлених задач з огляду на можливість використання таких розв’язків у ролі
                  функцій Ґріна. Нижче на основі загальних інтегральних рівнянь [10, 11] термо-
                  електропружності анізотропних тіл побудовано компактний аналітичний розв’я-
                  зок задачі про дію зосередженого джерела тепла в термоелектропружному сере-
                  довищі з тріщиною, береги якої мають сталу температуру, проаналізовано умови
                  забезпечення його фізичної коректності, а також здійснено числовий аналіз отри-
                  маних результатів.
                      Формулювання задачі. Розглянемо стаціонарні узагальнені плоске темпе-
                  ратурне поле та плоску деформацію анізотропного термоелектропружного сере-
                  довища, що містить прямолінійну (тунельну) тріщину завдовжки 2а, береги якої
                  мають сталу температуру q c. Тепловий потік, напруження та електричні зміщен-
                  ня заникають на безмежності ( ( )h z  z®¥  = 0 ,  s ij ( )z  z®¥  = 0 ,  D i ( )z  z®¥  = 0 ). Бе-
                                                i
                  реги тріщини вільні від механічних зусиль та поверхневих електричних зарядів, а
                  сама  тріщина  непроникна  для  електричного  поля.  На  продовженні  тріщини  на
                  відстані d від її вершини діє зосереджене (лінійне рівномірно розподілене в нап-
                  рямку фронту тріщини) джерело тепла інтенсивності q.
                                                            Пов’яжемо з центром тріщини де-
                                                        картову  систему  координат  Ox 1x 2x 3,
                                                        вісь Ox 3 якої спрямуємо паралельно до
                                                        фронту  тунельної  тріщини  (перпенди-
                                                        кулярно  до  площини  рисунку),  а  вісь
                                                        Ox 1 – уздовж осі симетрії задачі (через
                                                        пряму розподілу джерел тепла). Таким
                                                        чином,  сформульовану  задачу  зведемо
                                                        до вивчення двовимірних фізико-меха-
                           Рис. 1. Схема задачі.
                                                        нічних  полів  у  площині  Ox 1x 2  із  мате-
                      Fig. 1. The scheme of the problem.
                                                        матичним розрізом (рис. 1).
                      Тоді загальні  інтегральні рівняння  теплопровідності  та  термоелектропруж-
                  ності анізотропних тіл [10, 11] можна звести до такого вигляду:
                               a
                                                                      (
                               ∫  ln | x - x 0  | hS n ( )x dx = q ln al - 0  2 k+ p  c  q  ¥ ) - q;   (1)
                                                              x
                                     1
                                                   1
                                                                     t
                                                1
                               - a
                                     1  a  Du ɶ  ( )x 1  - 1   *       ¥
                                       ∫         dx = 2L   Im(γ ɶ  2 )( q - q .          (2)
                                                                        )
                                                                  c
                                                   1
                                     p   (x - x  ) 2
                                      - a  1  0
                             +     -        +     -
                                          ( )
                  Тут  ( ) ( )S × = ×  ( )+ ×,  ( )D × = ×  ( )- ×;  h = h n ;  h   (i = 1,2,3)  – компоненти векто-
                                                              i
                                                         i i
                                                     n
                  ра  теплового  потоку;  n i  –  компоненти  одиничного  вектора  зовнішньої  нормалі
                  (знаками  “+” та “–” позначено величини, що стосуються верхнього і нижнього
                  берегів тріщини відповідно); l  =  1+d/a  – безрозмірний параметр розташування
                  джерела тепла;  u ɶ  – розширений вектор переміщень та електричного потенціалу
                  із компонентами  u =  та  u = f, де u i – компоненти вектора переміщення у нап-
                                      u
                                  ɶ
                                           ɶ
                                            4
                                      i
                                   i
                  рямку  відповідних  осей  координат;  f –  потенціал  стаціонарного  електричного
                                     2
                  поля;  k =  k k   k -  12  , а k ij – коефіцієнти теплопровідності матеріалу у відпо-
                         t
                              11 22
                  відних напрямах; L, S – дійсні тензори Барнет–Лоте (Barnett–Lothe) [12], котрі ви-
                                                                                      T
                  значаються лише електропружними властивостями матеріалу;  γ ɶ *  = –Lc + (S  –iI)d
                                                                           2
                  –  комплексний  вектор  [13],  який  обчислюють  із  використанням  термоелектро-
                                                                          ¥
                  пружних сталих векторів c, d формалізму Стро [10, 12, 13]; q  – температура на
                  56
   52   53   54   55   56   57   58   59   60   61   62